Україна прощається з Володимиром Василенком – видатним юристом і дипломатом, чий внесок у становлення та розбудову незалежної Української держави ще чекає належної оцінки.

В Україні під час вшанування пам’яті 10, 5 млн українців, знищених комуністичним режимом у 1932-1933 роках, тривають переслідування науковців та дослідників, які розкривають правду про Голодомору-геноцид.

Михайло Яримович з приводу своїх заслуг перед світовою космонавтикою каже так: «Ми працювали день і ніч, спавши лише по кілька годин, а наші дружини дбали про дітей. Ми мали потрапити на Місяць до кінця десятиліття, швидше за радянський союз».

Дмитро Вєдєнєєв став заступником директора Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України.

Для добудови другої черги Музею Голодомору уряд Канади виділить кошти.

Захист дослідниці Голодомору закликає міністра освіти та науки Оксена Лісового подати заяву про повернення йому наукового ступеня, адже урядовця ввели в оману. Він, як і багато інших українських вчених, стають жертвами “плагіатного булінгу”, бо не знають свої права.

Історія звільненого очільника Мінкульту Олександра Ткаченка – яскравий приклад того, що може статися, якщо довірити одне з найважливіших державних відомств українофобу.

У рік 90-ліття вшанування пам’яті тих мільйонів українців, які потерпали від цілеспрямовано влаштованого тоталітарним московсько-сталінським режимом винищення

Технічний аудит Національного музею Голодомору-геноциду найближчим часом планує провести Міністерство культури та інформаційної політики.

Леся Гасиджак, директорка музею Голодомору, яку цькували в соцмережах через її фігуру, за свою роботу щомісяця отримує 70 тис. грн.