Встановлював правду про Голодомор-геноцид: Україна прощається з юристом і дипломатом Володимиром Василенком

Видатний український правник-міжнародник, Надзвичайний і Повноважний Посол відійшов у вічність на 87-му році життя. Прощання з Володимиром Василенком почалося сьогодні о 13:00 у Національному університеті “Києво-Могилянська академія”.

Сьогодні Україна прощається з Володимиром Василенком – видатним юристом і дипломатом, чий внесок у становлення та розбудову незалежної Української держави ще чекає належної оцінки. Сумну звістку про смерть доктора юридичних наук, професора, Надзвичайного та Повноважного Посла України у понеділок, 9 жовтня, повідомила його донька, народна депутатка Леся Василенко.

Багато публічних осіб, а також – провідні українські ЗМІ – вже висловилися щодо того, що значить для України ця втрата. Особистість Володимира Василенка, його спадщина настільки багатогранні, що важко визначитися, на якому аспекті варто передусім акцентувати увагу. Тому такими різнобарвними є заголовки новинних публікацій: “пішов у засвіти колишній суддя Міжнародного кримінального суду”, “не стало творця Декларації про державний суверенітет України”, “помер співавтор закону про державну мову”.

Так, навіть короткий опис заслуг Володимира Василенка перед Українською державою займе солідний абзац. Він і автор першого проєкту Декларації про державний суверенітет України (1990), і співтворець законів про державну мову та декомунізацію. На дипломатичній ниві – посол України у країнах Бенілюксу, Великій Британії, Ірландії, представник України при Європейському Союзі, НАТО, Раді ООН з прав людини, член української делегації у Генеральній асамблеї ООН. Крім того – суддя Міжнародного кримінального трибуналу (2001 – 2005), уповноважений України в Міжнародному суді ООН (2008), консультант Міністерства закордонних справ України з правових питань, член Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права при Президенті України.

Не менш важливим, по-справжньому неоціненним є внесок Володимира Василенка у відродження пам’яті про Голодомор-геноцид українців 1932 – 1933 років, надання належної правової оцінки цьому злочину комуністичного тоталітарного режиму. Ця справа для видатного українського юриста мала принципове значення та стала, до певної міри, справою життя. І його досвід та знання дозволили зрушити питання визнання Голодомору-геноциду з мертвої точки.

Так, саме наукова робота Володимира Василенка стала підґрунтям ухваленого 28 листопада 2006 року Закону України № 376-v “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”, яким держава вперше визнала злочин. Вчений пропонував внести до документа кримінальну відповідальність за заперечення Голодомору як геноциду, а також – прописати правильне визначення злочину згідно з Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього – “геноцид української нації”. Таку редакцію документа парламент тоді не міг ухвалити через засилля в ньому антиукраїнських сил. Але і сьогодні кримінальне покарання за заперечення злочину не передбачене в українському законодавстві.

Темі Голодомору-геноциду Володимир Василенко присвятив численні наукові публікації, виступи на наукових конференціях і круглих столах. У 2009 році вийшли його книги “Голодомор 1932–1933 років в Україні як злочин геноциду. Правова оцінка”, “Голодомор як злочин геноциду згідно з міжнародним правом”.

Наукові висновки правника-міжнародника були використані у кримінальній справі над організаторами Голодомору-геноциду, що завершилась у січні 2010 року вироком Апеляційного суду Києва. Пізніше, у 2019 – 2022 роках Володимир Василенко взяв активну участь у проведенні комплексних судових експертиз, якими встановлено, що комуністичний режим у 1932 – 1933 роках вбив голодом 10,5 мільйонів українців, з них 4 мільйони дітей.

Вчений був членом експертних комісій, які проводили науково-правову та історико-криміналістичну експертизи. Науково-правова експертиза встановила виконавців злочину. Історико-криміналістична – вперше з’ясувала мету та наміри Кремля. Це – ліквідація українського національно-визвольного руху, знищення української нації та недопущення відновлення Української держави. Висновки експертиз оприлюднені у виданні “Геноцид українців 1932 – 1933: за матеріалами досудових розслідувань” (2021).

Співчуття рідним і близьким з приводу тяжкої втрати висловили Національна асоціація дослідників Голодомору-геноциду українців, Фундація Українського Голодомору-геноциду (Чикаго, США), Міжнародна асоціація дослідників Голодомору-геноциду. Редакція доєднується до цих слів.

Колектив «України молодої» висловлює щирі співчуття рідним і близьким Володимира Василенка