Речовини, якими одна особина сигналізує іншій про готовність до спарювання, а також передає інформацію про територію, яку вона займає, статус у світі собі подібних, вчені відкрили у 1960–х роках й назвали феромонами. Назва перекладається з грецької як «той, що несе збудження». Але тоді науковці ще не могли відповісти на питання, чи виробляє феромони людський організм, а якщо так, то чи можна «приручити» природу кохання. За півстоліття, що минуло, людство багато цікавого дізналося про феромони. Проте кохання все одно залишається загадкою. «Говорити, що почуття закоханості, пристрасть залежать лише від дії феромонів, —це спрощення питання, адже кохання —це суміш не лише фізіологічних, а й психологічних та соціологічних факторів» — підкреслює декан хімічного факультету Київського національного університету ім. Шевченка Юліан Воловенко.