Дев’ятого травня, в День Перемоги, на будинках органів влади та інших установ по всій Україні можуть з’явитися червоні прапори СРСР. Це випливає із законопроекту «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», зареєстрованому у Верховній Раді групою депутатів на чолі з комуністом Петром Цибенком. У проекті йдеться про те, що однією з форм ушанування розгрому фашистської Німеччини має стати «офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд із Державним прапором [України]». Як писала «УМ», кілька рад — Одеська й Севастопольська міські та Житомирська обласна — вже ухвалили відповідні рішення на місцевому рівні. Тепер правляча коаліція — «Регіони», комуністи, «литвинівці» — планує поширити радянську святкову «моду» на всю Україну.

У взаєминах між керівниками «Нашої України» все–таки відбудуться зміни. На засіданні ради партії, яку в п’ятницю провели замість планованого з’їзду, було схвалено кілька положень статуту, що мають демократизувати «Нашу Україну», встановити тісніший контакт між керівництвом і партійцями. Остаточну редакцію статуту затвердять на з’їзді «НУ», який, за рішенням політради, має відбутися до 15 травня.

Парламент таки не наважився перейти на модернізовану систему «Рада–3». Вчора депутати провалили голосування за те, щоб на їхніх пультах запрацювала ще одна кнопка — сенсорна панель, яка «займає» руки й не дозволяє голосувати за сусіда. Позицію виявляли аж двічі, і в обох випадках не вистачило якогось дріб’язку: спершу чотирьох голосів, потім — п’яти. «Регіони» прогнозовано «зам’яли» питання. А депутати з опозиції проґавили свій шанс поставити більшість у жорсткіші рамки, бо блукали десь кулуарами.

В Україні звикли сприймати Польщу як країну, яка найбільше підтримує демократичні процеси в нашій державі, є нашим постійним «адвокатом у Європі», тобто виконує місію, протилежну російській. Попри те, існують речі, які об’єднують і Варшаву, і Москву, — це постімперський комплекс, що проявляється в несприйнятті права України на власних героїв. Ідеться про ОУН–УПА.

Останнім часом у Польщі розгорнулася справжня «антибандерівська» кампанія. На шпальти центральних газет потрапляє навіть те, що залишається непоміченим в Україні: наприклад, спортивний турнір імені Шухевича у Тернополі, заява депутата Львівської міськради про те, що новий стадіон можна назвати іменем Бандери... Описуючи ці події, польські ЗМІ обурюються, що в Україні Бандеру сприймають як героя, і обов’язково нагадують, що УПА винищувала поляків на Волині.

Нещодавно з’явився ще один привід для збурення — у Сеймі зареєстровано проект, який передбачає запровадження Дня пам’яті мучеництва «кресов’ян», полеглих під час подій на Волині (за дату пропонується 11 липня). Голова Об’єднання українців Польщі Петро Тима в інтерв’ю «УМ» свідчить, що цей проект має достатньо шансів для ухвалення.

Східні сусіди з негативними емоціями спостерігають за переговорами, які Україна веде з Європейським Союзом. Перспектива підписання угоди про зону вільної торгівлі чи асоційоване членство в ЄС дратує Росію, навіть при тому, що на чолі України зараз проросійське керівництво.

Не виключено, що народним обранцям доведеться заново опановувати науки голосування. В парламенті готуються внести новації до системи «Рада», які передбачатимуть використання сенсорної панелі. Сьогодні Регламентний комітет розглядатиме відповідний проект. «Думаю, підтримаємо», — зазначив учора в розмові з кореспондентом «УМ» голова комітету «регіонал» Володимир Макеєнко.

«Невже у нас вiдроджується цензура?» — це запитання останніми днями неабияк турбує польські засоби масової інформації. Громадськiсть обурена вчинком керiвника канцелярiї прем’єр–мiнiстра, який пiд час вiзиту Дональда Туска до Iзраїлю намагався заборонити журналiсту поставити незручне запитання. Томаш Арабськи — так звати чиновника — попросив кореспондента агенцiї ПАП вiдмовитися вiд реплiки, потiм зателефонував керiвнику цього ЗМІ у Варшаву, i шеф уже остаточно вплинув на журналiста.

Сьогодні виповнюється рік, як Віктор Янукович склав присягу Президента. 25 лютого 2010 року, ледь не отримавши дверима по лобі на вході до Верховної Ради, він не просто взяв владу, а й почав нарощувати обсяги своїх повноважень. Значно простіше, ніж уявлялося, Янукович провів конституційну реформу (без участі парламенту, лише руками суддів КС) і взявся втілювати в життя гасло «Будуємо нову країну!» Щоправда, зміст будівництва мешканцям країни не подобається — недарма рейтинг правлячої Партії регіонів лише за останні чотири місяці, за даними соціологів, впав на 10%.

«УМ» спробувала систематизувати рік із Януковичем у словах і ділах, відштовхуючись від цитат самого «винуватця свята».

В українському iнтернет–просторі почав розкручуватися новий сайт — «Владометр». Його завдання — збирати обіцянки українських політиків і відстежувати, як вони виконуються. За кілька днів «публічного» життя «Владометр» знайшов кількасот шанувальників, частина з яких узялася наповнювати базу. Доти сайт працював у тестовому режимі — редакторська група внесла понад 2 тисячі обіцянок від 113 осіб.

На Верецькому перевалі, який лежить на межі Львівської та Закарпатської областей, було вчинено підпал скандального пам’ятника — монумента «На честь переходу угорських племен через Карпати». Підозрюваних у підпалі було затримано неподалік від місця інциденту. Прес–служба МВС повідомила про трьох затриманих, один із яких нібито дав свідчення «про те, що він та його друзі підпалювали пам’ятник». Партія «Свобода» невдовзі повідомила, що в справі підпалу пам’ятника, який возвеличує віднайдення угорцями своєї батьківщини, затримано її активістів.