Слова пані Зеленської дисонують з заявами радника ОП пана Лещенка, який після свого скандального інтервʼюненаваживсявибачитисяпередмільйонамиукраїнськихбіженок.

За місяць дискусій автори проєкту так і не збагнули простої речі: 36 місяців служби у ТЦК на Львівщині, або ж діловодом стройової частини у Києві, та навіть цілком реальної бойової роботи по збиванню «Шахедів» - це абсолютно не те саме, що 36 місяців у Авдіївці або Кринках.

Зовсім не так, як хотілося б Банковій. Не той портрет. На фото - не Зеленський. Залужний. З компліментарними словами про Головнокомандувача і про кризу довіри ОП до генерала, який має набагато більшу підтримку і любов українців, ніж сам президент.

Добре відомо, що головним ворогом України є той, хто розпочав з нами війну.

Інформаційний цунамі, викликаний під вечір 29 січня повідомленням про звільнення головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного, до ранку 30 січня пішов на спад. Так звільняв, чи не звільняв? І що це було?

Основна проблема війни зараз в тому, що ні генерали ні політики не розуміють, що нових героїв, здатних зупиняти танки з автоматами та битись за кожну нору у посадці, в армії вже не буде.

105 років тому упорядкувати свято Соборності Рада Міністрів і Директорія УНР доручили Іванові Огієнку – на той час міністрові народної освіти, а загалом видатному громадському і церковному діячеві, видатному ієрарху, знаному як митрополит Іларіон.

Понад сто років тому на Софійському майдані сталася одна з найбільших подій в історії України. Тут відбулося проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР в єдину державу. З того дня і навіки незалежність України означає її самостійність і соборність.

У Київі 30 офіцерів, які володіють зброєю та мають роки вислуги, замість захисту Батьківщини витратили гроші платників податків на те, щоб незаконно підглядати у спальні за дівчатами- журналістками та знайти компромат у їхній білизні.

Наближається дата 2-річної повномасштабної боротьби України в російсько-українській війні.