Юрій Андрухович: Я більше людина писання, аніж говоріння

Юрій Андрухович: Я більше людина писання, аніж говоріння

Завтра йому виповнюється 50 років — вік, що утверджує людину в зрілості: тепер патріарх «Бу­Ба­Бу» може вже офіційно вкорінитися у статусі патріарха української літератури.

Про Андруховича казано й писано багато. Дозволю й собі невеличку репліку: особисто мене приваблює в Андруховичевіписьменнику те, що він розімкнув зациклену на самокопанні постмодерну українську літературу й пустив своїх героїв подорожувати у часі й просторі. Для мого покоління його твори стали першими подорожами у Європу й спонукали потім податися слідами Стаса Перфецького чи Отто фон Ф. (чому ні?). Сьогодні ми поговоримо з Андруховичем про підсумки й плани, роботу і кохання, а завтра піднімемо келихи за його здоров’я: «Многая літа, Юрію!»

У лігвищі «Вовка»

У лігвищі «Вовка»

Сьогодні Білогорща — невеличке чи то містечко, чи село у передмісті Львова — оживиться: до єдиного в околицях обласного центру пам’ятника Роману Шухевичу покладуть вінки, збереться мітинг, аби вшанувати пам’ять партизанського командарма, який загинув 5 березня 1950 року…

Янукович ще не Президент, а республіка вже Донецька?

Ще не оприлюднені остаточні результати президентських виборів, а у вотчині одного з кандидатів антиукраїнські сили вже почали відверті антидержавні «поползновєнія». Днями біля пам’ятника Артему в Донецьку, по сусідству з міською радою, відбувся мітинг, присвячений 92–й річниці утворення Донецько–Криворізької республіки. Хоча заявку на мітинг подавала Слов’янська партія, головними на акції були представники громадської організації «Донецька республіка», реєстрацію якої скасувало управління юстиції через її антидержавний характер.

Вибори в Україні — найцікавіші у світі

Вибори в Україні — найцікавіші у світі

Він живе за тисячі кілометрів від України і зі «спортивною» цікавістю спостерігає зі США за нашою політичною метушнею. Американський електоральний географ Олександр Кіреєв уявлення не має, що таке «вишиванка» чи «клейноди», навіть не володіє українською. Однак це не завадило йому феноменально спрогнозувати результати президентських виборів в Україні 7 лютого: доробок Януковича, явку та кількість «противсіхів» Кіреєв угадав із точністю до десятих відсотка, та й із показником Тимошенко «промахнувся» зовсім мало.

Олександр витрачає купу часу на складання карт політичної активності та симпатій наших громадян, аналізує результати виборів мало не по кожній окремій дільниці й викладає картинки й тексти на сайті «Електоральна географія» та у власному блозі на сервісі Live Journal (нік kireev). Там і відбувався конкурс прогнозів, який залучив сотні учасників, а переможцем вийшов сам організатор.

Олександра цікавить не тільки Україна — весь «електоральний» світ. Досліджує ж він виборчі «великі перегони» хоч у Шрі–Ланці, хоч у Коста–Риці, хоч у Глухівському районі Сумської області «просто так». У 30–річного вашингтонського держслужбовця таке рідкісне хобі — електоральна географія. Про президентські вибори в Україні, і не тільки, «УМ» говорила з Олександром Кіреєвим через інтернет, по «Скайпу».

Коли Сахара була зеленою

Коли Сахара була зеленою

На географічних картах давньоримського вченого Клавдія Птоломея світ не такий, як зараз. Скажімо, Сахара та Аравійська пустеля наскрізь пронизані широкими руслами річок та басейнами озер і, з усього видно, квітнуть буйним цвітом. А теперішня територія України, наприклад, закута у панцир доісторичного льодовика або вкрита підталими моренами. Власне, тут якраз немає нічого дивного — клімат на Землі змінювався не раз, тому пустельні метаморфози для науковців давно не новина. Проблема в іншому. Карти цього географа настільки точні, ємкі й глобальні, що не могли бути створені представниками жодної з відомих цивілізацій, які мешкали на Землі у періоди, коли Сахара була зеленою. А відтак пошук першоджерела може принести людству нове розуміння земної історії.

Порушив правила — бігом у «павутиння»

Порушив правила — бігом у «павутиння»

Схоже, Державтоінспекцію неабияк турбує сплата водіями штрафів за порушення Правил дорожнього руху, а отже — і наповнення держбюджету. У Департаменті ДАІ МВС проаналізували, наскільки швидко порушники розстаються з грошима, залишилися не вдоволеними цими темпами і вирішили, що причина полягає у чергах біля кас, але аж ніяк не в тому, що чимало власників «залізних коней» оскаржують ці самі штрафи у судах.