Хочу доповнити інформацію «Міста–привида» («Україна молода» від 02.07.10) та спростувати його назву.

Адже тисячолітнього Червонограда, що на Тернопільщині, ніколи не було на мапах чи картах і ніяк йому було зникати.

Брати Андре та Едуард Мішлени із французького Клермон–Феррана були власниками компанії, що виготовляла автомобільнi шини. 110 років тому, у серпні, вони видали довідник для автолюбителів iз дорожними картами, адресами заправок, готелів та механіків. Мішлени, для яких найголовнішим було переконати автомобілістів частіше вирушати в дорогу (і в результаті частіше міняти шини) були досить амбітними. У передмові до невеликого довідника, що вийшов тиражем 35 тисяч екземплярів, вони написали: «Він народився разом зі століттям і проживе не менше 100 років». Тоді шиновиробники не могли і мріяти, що на їхній Michelin будуть рівнятися найкращі шеф–кухарі світу. І в першому випуску довідника, звичайно, згадувалися місця, де автомобілістам можна перекусити. У 1926 році в Michelin уперше з’явився зірковий рейтинг ресторанів.

Після того як у пресу просочився текст меморандуму між українським урядом і Міжнародним валютним фондом, стало зрозуміло, чому влада намагалася приховати деталі повідомлень. Навряд чи комусь сподобалося б те, що для жінок підвищать пенсійний вік, а ціна природного газу для населення наступного року знову зросте.

Завтра минає тиждень, як під час літургії у храмі УПЦ МП вибухнув саморобний пристрій. На брифінгу в Запоріжжі міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов був надзвичайно скупий на конкретизацію перебігу слідства: «Затримано декілька осіб, і можна говорити лише про їхню вірогідну причетність до злочину, не більше...

Дізнавшись про мої наміри піти у похід на Донбас, мої знайомі дещо іронічно запитували: «Збираєшся здійснити сходження на терикони?» Але терикони нам удалося побачити тільки крізь вагонне віконце потягу «Київ—Маріуполь». Бо родзинкою подорожі мали стати майже гірські ландшафти заповідника Кам’яні Могили. Крім того, насичена програма чотириденної подорожі по Північному Приазов’ю обіцяла для нашої групи із п’яти київських туристів ще чимало розмаїтих і незвичних вражень. Бо кожен із учасників подорожі вперше відкривав для себе цей куточок України.

Днями запорізький мер Євген Карташов і голова правління ТОВ «Укргідроенерго» Семен Поташник своїми підписами скріпили акт передачі — своєрідний протокол намірів — про зміну відповідального за стан греблі Дніпровської ГЕС як транспортної артерії. Крок логічний, позаяк у міській казні ніколи не було достатньо коштів для підтримання проїж­джої частини Дніпрогесу в належному стані й основні обсяги ремонтних робіт фінансували із державної скарбниці.

Черговий доказ лідерських позицій Чернігова як одного з найбільших міст часів Київської Русі знайдений археологами під час розкопок на розі вулиць Кирпоноса та Князя Чорного. Це — залишки одного з головних оборонних споруджень стародавнього міста — рів Обхідного граду. За словами наукового співробітника Інституту археології НАНУ, кандидата історичних наук Олени Черненко, про існування цього рову і його приблизне місце розташування археологи знали давно. Адже він був позначений на картах Чернігова XVIII століття, оскільки тоді ще стояв відкритим. У 1803 році під час генерального перепланування міста рів засипали. Тоді ж зрівняли із землею й інші оборонні спорудження Чернігівської фортеці.

Анна Чемпен крокує по планеті. Одна з десяти російських шпигунів, викритих і висланих зі США наприкінці червня, тепер стала лялькою. Іграшкову версію рудої росіянки створила фірма Herobuilders, що спеціалізується на виробництві ляльок відомих політиків і зірок.

Коли ми у спеку смакуємо морозивом, не до розмірковувань про те, хто і коли першим почав виготовляти ці ласощі. Утім цікаво знати, що додумалися їсти солодкий лід китайці. Історія свідчить, що у спеку любив охолоджувати свій організм фруктовими соками зі снігом, наприклад, Олександр Македонський (це IV століття до нашої ери) та Нерон (І століття до нашої ери). Зайти і купити морозиво в Європі, у Парижі, можна було уже у 1660 році — в італійця Франческо Прокопіо. Щоправда, лише у літню пору. А ще через дев’яносто років у французькій столиці заможним людям можна було смакувати замороженим продуктом 365 днів у рік. Порівняно масовим виробництво морозива і в Європі, і в Америці стає уже наприкінці ХІХ століття, коли з’явилися досконалі холодильні машини. А сталося це зовсім скоро після того, як запрацювала у 1851 році у Балтиморі перша у світі фабрика морозива.