Сьогодні у 64 країнах світу відбудеться масова акція LOTS OF SOCKS (сила–силенна шкарпеток). «Пропонуємо кожному цього дня одягнути різнобарвні або непарні шкарпетки, шкарпетки в смужечку чи з малюнком, яскраві гетри або гольфи. Можна зробити зі шкарпеток шарф, причепити їх до антени автомобіля або прикрасити сумочку — все що завгодно, аби ваш вигляд привертав увагу перехожих, — розповідає організатор акції в Україні Тетяна Михайленко. — З допомогою такого незвичного аксесуару ми радимо відчути, що означає бути не таким, як усі, жити під прискіпливими, а часто й недоброзичливими поглядами оточуючих. А також висловити солідарність iз людьми, що мають синдром Дауна».

У березні українці вже традиційно відзначають Шевченківські дні (9—10 березня), однак не менш важливими в історії України є й дати 15 березня — проголошення незалежності Карпатської України — та 17 березня — день народження її президента Августина Волошина.

Цього тижня православні християни входять у Великий піст, який вважається найсуворішим. Тож багатьох турбує питання — як правильно харчуватися, аби за ці понад 40 днів і канонів не порушити, і здоров’ю не зашкодити.

Як зауважив «УМ» президент Асоціації дієтологів України, головний позаштатний дієтолог МОЗ Олег Швець, краще утриматися від постування дітям, людям iз хронічними недугами, вагітним жінкам і матерям–годувальницям. «Добре зважити — постувати чи ні — мають також люди, чия робота пов’язана зі значними фізичними навантаженнями, адже вони можуть потребувати більшої кількості тваринного білка в раціоні, жирів, аби компенсувати втрати енергії, — наголошує Олег Віталійович. — Решті людей постування не протипоказане, а навпаки — може бути навіть корисним. Особливо тим, хто має надмірну вагу чи підвищений рівень холестерину у крові. Але хочу наголосити: здоровий спосіб життя — це не просто певний відтинок часу: після Масляної до Великодня. Уважними до себе, свого харчування слід бути завжди».

15 березня — у Всесвітній день прав споживача — активісти рухів «Не будь байдужим!», «Дріжджі», «И так поймут!» вручили антипремію «Гнилий кабак­2012» найбільш послідовному українофобському закладу громадського харчування. За результатами моніторингу, ним стала мережа ресторанів «Муракамі». Активісти розповіли, що неодноразово звертали увагу адміністрації на порушення мовного законодавства, залишаючи записи в книзі пропозицій та відгуків, однак марно. Тож після прес­конференції у столичному інформагентстві «Укрінформ», де було підбито підсумки акції, активісти і журналісти вирушили до станції метро «Театральна», де в одному з ресторанів мережі «Муракамі» вручили антиприз адміністратору закладу.

«Бачу ознаки вегето–судинної дистонії, незначний набряк у тканинах і трохи підвищену густоту крові, — розглядаючи мої безіменні пальці під мікроскопом, пояснює лікар–терапевт Марія Масалова. — Серйозного лікування не потребуєте, однак ваші капілярчики «просять» дещо скоригувати спосіб життя: більше рухатися, повноцінно відпочивати і збільшити споживання рідини».

Австралійські вчені виявили зв’язок між часом, який люди витрачають на перегляд телепрограм, і тривалістю життя. Любителі полежати на дивані біля «блакитного екрана» ризикують померти раніше, ніж їхні активніші співвітчизники.

Недавно Україною прокотилася хвиля судових процесів, ініційованих батьками дітей, яких відмовилися приймати до дитячого закладу через відсутність щеплень. Ці випадки знову привернули увагу до однієї з найгостріших у вітчизняній медицині тем — профілактичної імунізації дітей. З одного боку, держава зобов’язує населення вдаватися до профілактичної вакцинації проти важких інфекційних недуг через відповідні законодавчі норми, календарі щеплень (якими керуються педіатри у дитячих поліклініках) і можливість відвідувати дитячі освітні заклади лише за наявності довідки про щеплення. З іншого — громадяни не мають ні певності щодо якості запропонованих медичними закладами вакцин, ні гарантій безпечних наслідків для здоров’я після таких втручань.

Завтра в Україні набуває чинності законодавча норма про ліцензування імпортних лікувальних засобів. Ще торік улітку Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким з 1 березня 2013 року імпортер зобов’язаний мати сертифікат якості ліків від виробника і ліцензійний дозвіл на його імпорт. Документ також передбачає адміністративно–кримінальну відповідальність постачальників і виробників за якість ввезених ними препаратів. Нові правила для вітчизняного фармацевтичного ринку отримали неоднозначні оцінки як з боку медиків, так і споживачів ліків. Громадські організації стурбовані новим законом і вважають, що його введення призведе до гострого дефіциту імпортних ліків. Натомість у Державній службі України з лікарських засобів впевнені: жодних проблем у пацієнтів не виникне.

Анемія загрожує людині в різні періоди її життя, як при захворюваннях, так і при деяких фізіологічних станах. Розвиток недуги обумовлюють якість харчування, захворювання кишечнику, печінки, нирок, гормональні порушення та оперативні втручання. Вона може бути як самостійним захворюванням, так і супутнім симптомом інших внутрішніх негараздів в організмі, зокрема сигналізувати про інфекційну чи онкологічну проблеми. Анемія має свої небезпеки і вимагає тривалого лікування.

Ця недуга найчастіше активізується в холодну пору року, тож зима — один з її «улюблених» сезонів. Цистит належить до трійки найчастіших захворювань урологічної системи. І лідирує серед запальних хвороб сечовидільної системи. Щоправда, точної статистики поширення гострого і хронічного циститу в нашій країні немає, оскільки часто проблема залишається нерозпізнаною, а хворі лікують інфекції сечовидільних шляхів, не підозрюючи у себе такого підступного «звіра».