У селі Лосятин, неподалік Почаєва на Тернопільщині, відзначили свято першого врожаю полуниці. Лосятинський кооператив — перший в Україні, де вирощують цю ароматну ягоду. Торік нею засадили 10 гектарів поля, з яких уже цього сезону планують зібрати 150 тонн полуниці. Проект «Розвиток полуничних кооперативів» впроваджують міжнародна благодійна організація «Добробут громад» і компанія «Данон». До 2014 року вони планують профінансувати молочні та полуничні кооперативи в Україні на суму майже 4 мільйони євро.

Українців не влаштовує якість вітчизняного медичного обслуговування. Про це свідчать оприлюднені дані спеціального соцопитування агенції IFAK. Згідно з дослідженням, у цілому незадоволені якістю вітчизняної медицини 87%. При цьому 32 відсотки співвітчизників повністю незадоволені тим рівнем медичного обслуговування, яке надає держава, а більша частина опитаних (55%) кажуть, що обслуговування в медзакладах їх більше не влаштовує, ніж навпаки. Цікаво, що тільки 13 відсоткам українців у цілому підходить те, як їх лікують, а один відсоток опитаних цілковито влаштовує рівень медичних послуг в Україні. «Мабуть, ці 13 відсотків щасливців дуже давно не зверталися до наших лікарів», — коментують скептики результати опитування.

Її робочий день починається о сьомій ранку і триває «до вирішення останнього важливого питання». Власне, головному лікарю Лікувально–діагностичного центру зовсім не обов’язково з’являтися «на посту» так рано: заклад, яким шостий рік керує Ніна Половинко, працює як добре злагоджений механізм. Усі — від охоронця і до лікаря–консультанта — вирішують ваші питання ще до того, як ви їх озвучили. «Нерозторопного» курортника вахтер відразу ж супроводжує в гардероб, а далі медсестра детально розпише йому «план дій» у лабіринті лабораторій і лікарських кабінетів. Але Ніна Феліксівна не може інакше — вона живе своєю роботою, переймається найдрібнішими нюансами, тож мусить знати: запущений нею «механізм» не дає збоїв. Яка ж ціна цієї впевненості й оптимізму, поцікавилися у лікарки, яка в неділю, 16 червня, відзначатиме з колегами своє професійне свято.

«Перше з трьох обов’язков­их щеплень АКДС дитині зробили наприкінці квітня. Через мі­сяць прийшла в поліклініку на повторну вакцинацію, але почула: вакцини немає, — розповідає молода мама, киянка Уляна Соборська. — Порадили телефонувати у реєстратуру — за кілька днів, мовляв, потрібні препарати можуть з’явитися. Однак лік часу пішов на тижні, а відповідь — та ж сама. Зрештою, педіатр відверто сказала: коли будуть вакцини — невідомо. А пропускати календар щеплень не можна — інакше ефект від вакцинації втрачається. Порадила звернутися в приватну клініку. Але там «попросили» 800 гривень! Плюс педіатру за огляд, без якого щеплення не зроблять, треба заплатити гривень 250. І що робити батькам, у кого таких коштів немає? А нам через місяць робити третю ін’єкцію…»

Мабуть, ніхто з таким нетерпінням не очікує свята, як малюк. Особливо дня народження — з його традиційними веселощами, символічним задуванням свічок на яскравому тортикові, подарунками і ласощами. Часто в таких випадках перед батьками постає дилема: чим найкраще пригостити свою дитину і її друзів, адже меню для малюків дещо відрізняється від того, що зазвичай споживають дорослі. Тож, готуючи святковий стіл, не забувайте основні поради педіатрів: якомога менше жирних і солоних страв, ніяких гострих і пряних наїдків. Дошкільнятам лікарі радять дуже обережно вживати свинину, страви з гуски чи качки — така їжа часто порушує травлення. Ліпше приготувати страви з дієтичних сортів м’яса (курки, індика, телятини) — можна у формі запіканки, а рибу (теж бажано нежирних сортів) — на пару. Гарніром можуть бути овочеві рагу, різні страви з картоплі, каші. Скажете, малюк не їстиме в свято звичну їжу? Проявіть трохи фантазії — і стіл «оживе»: виготовте жабенятко або мишку із вареного яйця, спорудіть чоловічка чи будиночок із фруктів та ягід, спечіть пиріг у формі машини.

Літо — це свято, якого чекають усі. Справді, коли ж іще можна так чудово відпочити, набратися сил і яскравих емоцій, вдосталь посмакувати сезонними фруктами й овочами, податися в мандри? І, безумовно, — поніжитись на сонечку. Зрештою, фанатичні прихильники засмаги не чекають червня, а розпочинають свій «сезон» ще навесні — щойно сонце вдосталь прогріє повітря. І не повертаються з «полювання», доки не отримають вражаючого ефекту — шоколадної шкіри із золотистим відтінком, а то й повної «бронзи». Бо певні: це модно, красиво, омолоджує і додає настрою. Чи завжди це так?

Нинішнє століття вчені та медики називають «епохою алергії». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, той чи інший вид цієї недуги докучає нині кожному четвертому жителю Землі, але вже до 2015–го проблема може постати перед кожним другим. Звідки така невтішна тенденція? Хто найбільше ризикує потрапити в лабети недуги?

«Тепличних і парникових овочів нині удосталь, чекати своїх, з городу, ще довго. Однак купувати чи ні штучну на вигляд городину — вагаюся, — каже моя сусідка Світлана. — З одного боку — пахне ніби «по–справжньому», і без салату — який обід? Але якщо там нітрати, то дітям такий огірок давати страшно...»

«Мамо, це знову сніг?» — дивується малюк, ворушачи ніжками кучугурки «вати» на асфальті. — «То тополиний пух, синочку... Апчхи!». У травні для багатьох настає болісний «туманний» сезон: алергія на тополиний пух, який безперестанку падає на голову, залітає в очі і забиває носа, завдає суттєвих неприємностей зi здоров’ям.

Здавалося б — зима, помахавши нам «ручкою», забрала iз собою симптоми сезонних недуг: нежить, кашель, головний біль iз температурою. Однак чомусь саме нині, коли сонце вже пригріло майже по–літньому, багато хто «підозріло» шморгає носом.