Поки українські промислові підприємства розкошували дешевим імпортним газом і отримували за рахунок цього прибутки, мало хто прислухався до голосу фахівців з енергозбереження. Позавчора, коли газові перемовини перебували у надійному, глухому куті, в Мінпромполітики цих фахівців приймали як найдорожчих гостей. Добре, що вітчизняна наука зберегла низку НДІ, які володіють ключем, що відкриває двері до цивілізованого, тобто ощадливого способу життя. Щонайперше, свої технології науковці запропонували металургійній, коксохімічній та хімічній галузям. Сипонули перед промисловцями ці проекти щедрою рукою, тим паче що батьківщина виділила у бюджеті-2006 на енергозбереження рекордно велику суму — 600 мільйонів гривень.

Долар, імовірно, й далі дорожчатиме. До такої думки схиляє прогноз, який висловив під час підсумкової передноворічної зустрічі з журналістами перший заступник голови Національного банку Анатолій Шаповалов. Інфляція за підсумками 2005 року, як зауважив вiн, становитиме не більше 11 відсотків. Це менше, ніж у минулому році, коли в країні була інша влада, — отож говорити, що при теперішньому Президентовi та Прем'єровi все, мовляв, стало гірше, не варто. Для довідки: у 2004 році інфляція становила 12,3 відсотка.

З матроською ретельністю український уряд взявся за інвентаризацію майна, яке використовують на Чорноморському флоті. Така нагальна потреба виникла внаслідок порушення угод між країнами про перебування російського ЧФ в Україні. Москві запропоновано провести переговори, щоб з'ясувати ці обставини і привести все у відповідність із чинними угодами. Водночас учора офіційний Київ знову, тепер уже в особі Прем'єра Юрія Єханурова, підкреслив, що Україна не пов'язує тему газових переговорів із Росією з питаннями тимчасового перебування Чорноморського флоту РФ у нашій країні.

Прийняття бюджету в Україні ніколи не обходилося без торгів і зради політичних союзників. Учорашні події у Верховній Раді не стали винятком. Явних і прихованих недоброзичливців уряду, певно, не поменшало, але, зрештою, гору взяв здоровий глузд. Державний кошторис на наступний рік затвердили 226 голосами. При цьому тих, хто голосував «проти» і хто голосував «за», здавалося б, відокремлювала стіна товщиною в цигарковий папір. Бюджетом ніхто не був задоволений, проте фракції «Нашої України», Соціалістичної партії, Народної партії та деяких інших голосували за прийняття цього документа, чітко усвідомлюючи, яку загрозу може становити розбалансованість у соціальних виплатах і анархія в економіці, тим паче на тлі складних газових переговорів із Росією. Не голосували за бюджет такі фракції, як «Регіони України», СДПУ(о), Комуністична партія і БЮТ. Лише два голоси «за» дала ще одна «тимошенкiвська» фракція — «Єдина Украна».

Учорашнє пленарне засідання Верховної Ради пройшло в атмосфері очікування. Основне питання дня — повторний розгляд проекту бюджету на наступний рік — запланували розглянути лише о 16-й годині. А ніч перед тим для міністра фінансів Віктора Пинзеника і виконувача обов'язкiв голови парламентського Бюджетного комітету Людмили Супрун минула в пошуках компромісів.

Позавчора набрало чинності рішення Нацбанку про обмеження в роботі пунктів обміну валюти. Такі знайомі нам спорудження малої архітектурної форми, в яких ми найчастіше поспіхом міняємо валюту, мають піти у небуття. НБУ ще рік тому ухвалив порядок, згідно з яким в кіосках і підземних переходах не можна розташовувати обмінні пункти. Вони повиннi знаходитися або безпосередньо в банку, або у примiщеннi капітальної споруди. За даними НБУ, всього в Українi зареєстровано близько 2,9 тисячі пунктiв обмiну валют, з яких 1,5 тисячі працюють за агентськими угодами, причому серед останнiх — найбiльша кiлькiсть таких, що працюють у кiосках i пiдземних переходах. За словами пана Савченка, заступника голови Нацбанку, при розробці нового порядку було взято до уваги, що малі архітектурні форми потрапляють у сферу криміналітету.

Найближчими днями імена найбільших боржників збанкрутілого банку «Україна» можна буде називати цілком офіційно, без посилання на так звані компетентні джерела. Верховна Рада окремою постановою узаконила оприлюднення цього списку, водночас зазначивши, що не задоволеними залишилися вимоги 47 тисяч 432 кредиторів. Отож подовжено роботу парламентської Тимчасової слідчої комісії, яка має разом iз правоохоронними органами забезпечити повернення отриманих кредитів. Як це відбуватиметься, голова Комісії Віктор Король розповідає в ексклюзивному інтерв'ю «УМ».

Учора голова ДПА Олександр Кірєєв оприлюднив багато цікавої інформації. Зокрема, повідомив, що до зведеного бюджету надходження збільшилися на 46 відсотків, до державного бюджету — на 58,7 відсотка, до місцевих бюджетів — на 27,3 відсотка. Отож прогноз позитивний — річний бюжет цього року буде виконано, можливо, навіть перевиконано. Причому без коштів, виручених від продажу «Криворіжсталі», — йдеться про платежі, які контролює податкова служба. Пан Кірєєв пояснює це детінізацією економіки і наводить конкретний приклад стосовно плати акцизів. Ці платежі збільшилися на 5 відсотків у першому кварталі, на 22 відсотки — в другому, на 35 відсотків — у третьому.

Попри тривалі консультації Кабміну та парламентського Бюджетного комітету, основний фінансовий документ держави на 2006 рік так і не вдалося довести до стану, прийнятного для винесення на друге читання. Мабуть, великою мірою цьому завадили передвиборчі пристрасті. Навряд чи в історії українських урядів ще був випадок, коли бюджет на наступний рік затверджували паралельно із заслуховуванням звіту Прем'єра, тим паче всього лише за два місяці його роботи. Юрію Єханурову довелося це пройти, причому під вигуки «Геть!», що лунали в сесійному залі, та зауваження на кшталт того, що цей уряд є тимчасовим. Напередодні комуністи розкручували істерію щодо можливої, на їхню думку, відставки Кабінету Міністрів.