Наслідки позавчорашньої наради Президента з керівниками парламентських фракцій виявилися чудодійними. Учора Верховна Рада підтримала проект основного фінансового закону країни на 2006 рік у повторному першому читанні з висновками Бюджетного комітету ВР. «За» проголосувало 270 народних депутатів із 389, зареєстрованих у залі. Не голосували фракції БЮТ, СПУ, більшість депутатів «Єдиної України» та партії «Реформи і порядок».

Уряд отримав від Президента Віктора Ющенка наполегливе прохання: дати поштовх інноваціям і максимально сприяти інвестиціям, насамперед, у машинобудування, металургію та інші базові галузі економіки. З огляду на це слід очікувати, що впливовість Міністерства промислової політики підвищуватиметься, що, у свою чергу, залежитиме від його першої особи. З приходом нової влади Мінпромполітики виявило неабияку ініціативність і набрало ваги. Скажімо, переглянуло роботу держпідприємств і після ретельного аналізу розірвало контракти з десятками директорів. Уже влітку міністр запропонував відновити раду експортерів при Кабміні і нагадав, що у більшості розвинених країн світу питаннями торгівлі займається саме Міністерство промисловості та торгівлі. Під час повторного продажу «Криворіжсталі» саме Володимир Шандра, перш ніж компанія «Міттал Стіл» придбала 93-відсотковий пакет цього підприємства, наполіг на тому, аби в угоду з приватизації «Криворіжсталі» було закладено низку серйозних інвестиційних умов для розвитку підприємства, а також високих соціальних стандартів і гарантій для його працівників.
Сайт Курси в Києві kursikiev.com.ua інформує: «Україна молода» звернулася до міністра промислової політики Володимира ШАНДРИ з низкою запитань.

Верховна Рада, як і годиться, у супроводі пікетів, під скандування і з трансляцією на площу розпочала розгляд проекту державного бюджету на 2006 рік у першому читанні. З цієї нагоди до столиці зацiкавленi лобiстськi сили, як завжди, привезли шахтарів iз гаслами на кшталт: «Нема держпідтримки — нема вугілля!» Прибули під стіни парламенту також представники Федерації профспілок і Компартії України, скандуючи: «Руки геть від соціальних фондів!», «Бідний соціальний працівник — бідна держава». Отож парламентарії розпочали дебати навколо бюджету у звичній обстановці.

Поки Прем'єр був на шляху до Білорусі, де мав відбутися його давно запланований візит, а Президент ще не повернувся з Великої Британії, Верховна Рада зробила приватизаційний нокаут виконавчій владі. Народні депутати ухвалили в першому читанні проект Закону «Про введення мораторію на приватизацію пакета акцій, що належить державі у статутному фонді ВАТ «Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» (автори — Людмила Кириченко (фракція «Регіони України») та Ігор Шаров («Вперед, Україно»)). Також у першому читанні було проголосовано Закон «Про внесення змін до Закону «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Крім того, Верховна Рада прийняла постанову «Про тимчасові обмеження у сфері приватизації», якою пропонується призупинити приватизацію на період парламентських виборів (її підготовлено Володимиром Зубановим («Регiони України»)). Не голосували фракції «Нашої України», УНП, ПРП, НРУ, БЮТ i «Єдина Україна». Зміст цієї постанови — затягування повторного продажу «Криворіжсталі», доки її колишні власники не знайдуть спосіб повернути собі це підприємство, скажімо, шляхом міжнародного судового процесу.

Реверс живий, як ніколи, хоч і обертається для України збитками. Навіщо ТНК-BP і Україні економічно невигідний контракт, досі пояснювати уникали. Експерти, якщо їх аж надто притиснути до стіни, пояснюють укладання цього контракту тим, що українській стороні потрібно розплатитися за технологічну російську нафту, якою заповнено «трубу». Уже рік, як це унікальне знаряддя українсько-російських відносин слугує диригентською паличкою в руках політиків. А тим часом у Європі продовжує зростати попит на нафту, і це відкриває перед Україною колосальний шанс. Насамперед, для нашої держави це надприбутковий проект. Отож, мабуть, найближчими місяцями, коли йтиметься про визнання її країною з ринковою економікою і про прийняття до СОТ, Україна має вирішити для себе одне дуже важливе питання. Говорячи словами одного американського дипломата, вона повинна зробити вибір: чи намагатиметься агресивно завойовувати ринок на основі довгострокової стратегії, чи замість цього відгукатиметься на кожну скороспілу пропозицію, яку висувають сусідні країни. На жаль, рік тому Україна обрала другий варіант. «Скороспілка» постала в українській економіці у вигляді контракту на перекачку російської нафти з Бродів до Одеського терміналу «Південний», і ця угода матиме чинність упродовж ще двох наступних років.

Тема лісу бездонна, як океан. У ній можна налічити десятки тем, які б давно належало знати широкій громадськості. Але до пори до часу ліси України, як фізично, так і в суто ідеальному плані, залишаються заповідною зоною. Скажімо, навіть власне лісові ресурси донедавна становили абсолютно нерозвідану таїну для багатьох. Завісу над цією таїною було піднято лише днями під час міжнародної виставки «Лісдеревмаш», яка вчора закінчила свою роботу в Києві. Як результат — народ уперше в повному обсязі зміг дізнатися, чим володіємо: які в нашій країні є породи й сорти дерев, які обсяги їх відтворення і заготівлі, де можна побудувати підприємство, аби працювати на цьому ринку. В рамках виставки було представлено проект концепції реформування та розвитку лісового господарства України. Голова Держлісгоспу Віктор Червоний зустрівся з журналістами й розповів про основні положення цього документа — планується, що Кабмін розгляне його найближчим часом.

Чим ближче до 1 січня, тим голосніше в парламенті говоритимуть про, буцімто, нездарність економічного блоку уряду і тим важче буде прийняти бюджет на наступний рік. І хоча й без того було зрозуміло, що в Кабмін за умов передвиборчої кампанії пішли працювати «камікадзе», доля основного фінансового документа 2006 року викликає чималу тривогу. При тому, що після відставки уряду основна постать економічного блоку — міністр фінансів Віктор Пинзеник — залишилася на місці, інша впливова постать — міністр економіки, яким став Арсеній Яценюк, може таїти в собі сюрпризи. Крім того, поки що непередбачуваною залишається поведінка іншого учасника бюджетного процесу — впливових парламентських фракцій, які традиційно використовують його в політичних цілях.

В українському телепросторі все потужніше постає проблема вдосконалення телекомунікаційних мереж. Улітку за участю Президента розглядали космічну проблематику. Як наслідок — з'явився указ, яким було доручено уряду розробити до 1 квітня 2006 року проект нової загальнодержавної національної космічної програми України на 2007—2011 роки. З-поміж проектів, які планується розвивати, згідно з указом, — створення національної супутникової системи зв'язку, складовою якої є система супутникового телебачення.

Нагадаємо, в Україні почали будувати державну супутникову розподільчу мережу радіомовлення і телебачення, відповідно до президентського указу від 1997 року. До речі, космічну частину роботи забезпечує російський супутник «Експрес — АМ22», який розташований на відстані сорока тисяч кілометрів і «висить» над екватором. Земний сегмент розподільчої мережі такий: центральна приймально-передавальна супутникова станція з діаметром рефлектора антени в 7 метрів у складі телепорту ДП «Укркосмос» та низка супутникових приймальних станцій — майже в усіх областях України та за кордоном. Причому загалом розпочато роботи на 190 об'єктах.
Про деякі перспективи України в цій сфері — в інтерв'ю з головним конструктором супутникової розподільчої мережі інформаційного забезпечення (СРМІЗ) ДП «Укркосмос» Іваном ГОРБАЧЕМ.

Національний банк України прогнозує показник інфляції за підсумками 2005 року в порівнянні до грудня попереднього року на рівні 12 відсотків замість очікуваних 9,8 відсотка, які закладалися до бюджету. Що ж до офіційного курсу гривні на рівні 5,05 грн. за долар США, то він сьогодні є оптимальним, і Нацбанк України поки що не має достатніх підстав його змінювати.

Лічені дні, які залишилися до подання проекту бюджету на наступний рік, Міністерство фінансів працює в режимі «дня і ночі». Проект бюджету-2006 уже зазнав кілька втручань, з-поміж яких найсуттєвіше сталося два тижні тому, коли переглянули всі бюджети відповідно до змінених макроекономічних показників. Низку доповнень було внесено також під час розширеного засідання уряду позавчора.