Ощадбанк вирішив змінити бренд. З-поміж іншого, йдеться про так званий корпоративний колір, який мусить стати іншим. Голова правління Олександр Морозов сподівається, що «ребрендінг» потягне за собою й зміну ставлення до банку. Як правило, до такого рішення приходять внаслідок серйозних криз. Власне, до того йшлося. Не випадково ж упродовж минулого року діяльність Ощадбанку постійно перебувала в першій десятці найбільш обговорюваних тем у ЗМІ.

Окрім призначеної на 28 квітня кадрової «чистки» серед керівників областей, учора було обіцяно особливу увагу приділити Донецькій області. «На підсумковому засіданні Кабміну буде окрема доповідь по цій області, оскільки промислове виробництво за останні два роки там впало: чи там липа була раніше, чи що там відбувається, треба дати повний аналіз роботи», — заявив Прем'єр-міністр Юрій Єхануров, після того як учора на засіданні міністр фінансів Віктор Пинзеник ознайомив членів уряду із провальними показниками зі сплати податків у березні. «Область валиться вже півтора року, — зазначив глава уряду, — і ми не можемо спостерігати за цими речами».

Наше прагнення будь-що дістатися світових ринків час від часу наштовхується на суттєвi перешкоди і в декого вже тепер викликає відчуття жалю. Два повідомлення з цього приводу облетіли країну. Перше: Україна має намір добитися від Європейської комісії підвищення квот на експорт холоднокатаних труб. На думку керівника уряду Юрія Єханурова, Євросоюз у цьому питанні зайняв «не зовсім справедливу позицію», але «ми воюватимемо за свої ринки».

Презентовану позавчора Енергетичну стратегію України до 2030 року можна назвати спільним дітищем Мінпаливенерго і Національної академії наук. Водночас її основним замовником слід по праву вважати не уряд і не Мінпаливенерго, а українське суспільство, що є найбільшим учасником ринку енергоносіїв. Про це заявив Президент Віктор Ющенко, виступаючи перед учасниками презентації. Стратегія повинна створити систему гармонізації взаємовідносин між споживачем, виробником і постачальником енергоносіїв.

Наприкiнцi минулого тижня міністр фінансів Віктор Пинзеник провів публічний звіт про виконання держбюджету за 2005 рік. Тим самим міністр вкотре підтвердив свою позицію, що держава повинна звітувати перед громадянами про те, як витрачаються бюджетні кошти. Такої послідовності, на жаль, на видно в поведінці інших членів уряду. Чомусь розповідати про те, як постатейно розпорядилися виділеними кошами, не поспішають галузеві керівники, в чиїх руках зосереджено фінансування будівництва доріг, спорудження лікарень, відродження національної спадщини тощо. З огляду на відповідний інтерес журналістів до таких конкретних цифр Віктор Пинзеник пояснив, що його міністерство стежить за тим, аби дотримувався баланс коштів, в іншому разі «розвалиться держава».

Радикально новий підхід до розв'язання енергетичної проблеми пропонують Громадянський блок «Пора»-ПРП та правляча партія Польщі «Право і справедливість». Українська та урядова польська партії виступили з ініціативою створити євро-український газотранспортний консорціум, який, за словами голови політради блоку «Пора»-ПРП Владислава Каськіва, є «принципово новим, революційним підходом до розв'язання і українських, і європейських енергетичних проблем». Суть проекту полягає в об'єднанні європейських та українських газотранспортних шляхів у єдину систему.

Недавно Програма розвитку ООН (ПРООН) і Лондонська школа економіки провели в Києві форум. У такий спосіб ПРООН нагадала про свої рекомендації щодо економічних реформ, які у січні минулого року подала Віктору Ющенку в звіті «Пропозиції Президенту — нова хвиля реформ». Їх підготувала група експертів, половина з яких вітчизняні, так звана комісія Програми «Блакитна стрічка». «УМ» пропонує інтерв'ю зі співголовою комісії, одним із чільних авторів Програми, президентом Центру економічного розвитку в Україні Олександром ПАСХАВЕРОМ.

Донедавна інформація про те, яким насправді є енергетичний баланс держави, вважалася таємницею за сімома печатками. Однак тепер, коли енергетичну безпеку зведено в ранг національних пріоритетів, щодо цього можна почути багато чого цікавого і повчального. Скажімо, недавно на одному з «круглих столів» радник Президента України Іван Діяк оприлюдив дані про питому вагу природного газу в структурі енергетичного балансу України, — як виявляється, це 45 відсотків. Отож решту 55 відсотків становлять інші види енергоносіїв, але в якій кількості і за якою ціною — нехай кожен судить про це на свій розсуд. На такі заяви й опираються у своїх дослідженнях наші науковці, зокрема директор Інституту інформатики та управління НАН України Леонід Гамбаров. Пославшись на згадану цифру, він зробив свої розрахунки і дійшов висновку, що на енергетичному ринку «щезають» невідомо в якій чорній дірі десять мільярдів гривень, сплачених населенням за нараховані на нього енергоносії. Отож вкотре можна пересвідчитися: те, як функціонує наш житлово-комунальний комплекс і кого він «підгодовує» коло себе, — це одна із загадок вітчизняної економіки. І таких загадок в українській енергетиці чимало.

Після наукової сесії загальних зборів НАН України «Проблеми розвитку енергетики», яка відбулася в останні дні минулого року, в розпал газового конфлікту, науковці повернулися до теми енергозбереження в середині лютого. Днями в Інституті технічної теплофізики відбулося виїзне засідання прес-клубу НАНУ та Національної та Київської спілок журналістів. Скориставшись цією нагодою, науковці представили тут понад сто інноваційних розробок в галузі енергетики, створених в академічних інститутах. Це при тому, що близько двохсот своїх пропозицій вже передано до Кабінету Міністрів. Більшість розробок спрямовано на заміщення природного газу іншими видами палива. Ці новітні технології можна починати втілювати на наших підприємствах уже тепер, тому що подані розробки пройшли сертифікацію й атестацію і через рік-два окупляться.

У час найбільшого шалу газового протистояння, в останній день минулого року Президент підписав указ про створення Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Через півтора місяця Кабмін своєю постановою призначив головою цього центрального органу виконавчої влади Євгена Сухіна. Незадовго до того на прохання «УМ» ситуацію, що склалася у цій сфері, прокоментував державний експерт із питань енергетичної безпеки при РНБО, екс-голова Держкомітету з енергозбереження Юрій Шульга.