Вперше на етно–тур–фест «Бурштиновий шлях», що традиційно проходить в останні вихідні червня біля райцентру Володимирець, я потрапила минулого року. Їхала туди без особливого ентузіазму — сама ж бо з тих країв, усе там бачила, все знаю. Чим мене тут можна здивувати? Але мій скептицизм розвіявся уже з перших хвилин, коли ступила на фестивальну галявину.

Комунальне господарство обласного центру Прикарпаття останнім часом, схоже на те, тероризує якась організована злочинна чи нечиста сила. Судіть самі: в період цьогорічних холодів у підвалах івано–франківських багатоповерхівок хтось масово демонтував лічильники гарячої води. Тоді міський голова Віктор Анушкевичус назвав це явище не банальними крадіжками, а «диверсією». Дещо раніше, коментуючи пошкодження безхатченками теплотраси в підвалі будинку по вулиці Довженка, він заявив, що «в місті є група людей, які роблять диверсії». І, зрештою, черга дійшла до зловмисників, котрі спеціалізуються на пошкодженні ліфтів. «Найдіть, хто це робить, — звернувся мер на оперативній нараді 19 червня в міськвиконкомі до керівників місцевих правоохоронців. — Тому, хто найде, я віддам свою зарплату. Це діють не просто злодії, це — цілеспрямована диверсія».

Стверджувати, що в місті та регіоні іноземного капіталу — достатньо, було б, м’яко кажучи, перебільшенням. Через центральну політику в державі, яка не створює для інвесторів сприятливого клімату, міжнародні бізнесмени сюди їхати не поспішають. Якщо в Румунії чи Словаччині інвестор може отримати земельну ділянку по 6 євро за квадратний метр, то в Україні земля обійдеться по 25 євро за той же квадратний метр. Крім того, в країнах–сусідах інвестор має безліч пільг і може розвивати свій бізнес. У нас про такі умови інвестори можуть лише мріяти, адже українське митне, податкове та судове законодавство — просто страшний сон для іноземного капіталу. Проте все ж дечим Львівщина похизуватися таки може.

Пам’ятник видатній українській співачці Раїсі Кириченко відкриють у центрі Полтави 14 жовтня, приурочивши цю подію до чергової річниці від дня її народження. Постане він у центрі міста біля «старого» приміщення обласного радіо, в студії звукозапису якого воістину народна артистка записала більше двохсот своїх пісень. При цьому ту досить обмежену в просторі місцину планують перетворити на невеличке Співоче поле зі скульптурною композицією, де, окрім пам’ятника співачці на повен зріст, мають з’явитися ще й традиційні для України пісенно–музичні атрибути з викарбуваним рядком із її пісні. Принаймні про такий варіант увічнення пам’яті видатної землячки йшлося днями на засіданні робочої групи фахівців і управлінців під головуванням керівника облдержадміністрації Олександра Удовіченка.

Депутати села Соколівка Жашківського району проголосували за те, аби в їхньому населеному пункті з’явилася площа імені Гаврила Базильського. Таким чином люди увічнили пам’ять про свого земляка — генерал–хорунжого Армії УНР. «Соколівка дуже древнє та велике село. Ми його любимо й хочемо, аби нинішні покоління знали, що на нашій землі народилася така визначна історична постать, як генерал Базильський, який освятив свободу України власною кров’ю, та гордилися цим», — говорить у коментарі «УМ» сільський голова Соколівки Микола Суровський.

Про набір до «Коловрату» — патріотичного табору, що увосьме має пройти на Сумщині, «УМ» нещодавно писала. За кілька днів до його початку організатори висловлюють стурбованість аж надто пильною увагою до себе з боку чиновництва. Виникає враження, кажуть вони, що владу непокоїть саме табір їхньої організації — Молодіжного націоналістичного конгресу.

У Чернівцях захисники тварин роками оббивають пороги чиновників iз проханням створити в місті притулок для братів менших, де безпритульні собаки мали хоча б якийсь прихисток та увагу. Але безрезультатно, чиновники тут поки що діють за принципом: немає собаки — немає проблеми. Масове винищення бобиків спостерігалося, зокрема, перед чемпіонатом Євро–2012, хоча Чернівці до футбольного свята й мають досить відносний стосунок. Днями захисники тварин знову зібралися на акцію протесту щодо жорстокого поводження з безпритульними тваринами під час Євро–2012. Представники благодійної організації «Захист безпритульних тварин — Не будь байдужим» розмалювали футбольні м’ячі червоною фарбою, що символізує масове отруєння та вбивство братів менших до футбольного чемпіонату. На акцію вийшло більше сотні чернівчан, дехто привiв домашніх улюбленців, закликаючи владу нарешті створити притулок. Усі охочі тут могли отримати кошеня або песика. Під час акції зібрали 700 гривень благодійних коштів, але цього замало, щоб збудувати притулок.

Американський грант у розмірі 50 тисяч доларів виборов Львів у рамках проекту «Екофан — зміни своє місто до Євро–2012». Упродовж семи місяців за цей грант реальними справами змагалися команди Києва, Львова, Харкова та Донецька. Активісти–екофани збирали й утилізовували елементи живлення, організовували масштабне прибирання берегів річок та озер, створювали штучні ялинки, встановлювали нові яскраві смітники на вулицях свого міста, прибирали міські парки та саджали дерева і квіти на клумбах. А головне: зробленим вони довели, що чистота рідного міста — в руках кожного з нас.

Перший вихід лікарів «у народ» із незвичною для Прикарпаття, проте поширеною в цивілізованому світі місією відбувся у віддаленому івано–франківському мікрорайоні «Позитрон». Саме тут стартувала благочинна акція «Бережіть своє здоров’я». У багатолюдному місці, поблизу популярного супермаркету, медики безоплатно проводили первинну діагностику стану здоров’я всіх бажаючих: міряли артеріальний тиск, робили флюорографію та консультували «вуличних пацієнтів» щодо симптомів тієї чи іншої хвороби. Поруч фахівці екстремальної медицини при зацікавленій увазі чималого гурту перехожих демонстрували прийоми надання невідкладної допомоги.

У Черкасах на березі Дніпра, поруч з улюбленим місцем відпочинку городян — Долиною Троянд, «виросте» сучасний льодовий палац.