Українські туристичні фірми прагнуть співпрацювати з міжнародним аеропортом «Ясьонка», який розташований за 10 кілометрів від польського міста Жешув. Він є третім за розмірами в Польщі й уже з наступного місяця, як повідомляє тамтешня агенція ПАП, звідси здійснюватимуть трансатлантичні рейси до Сполучених Штатів. Нині рейси через Атлантику прокладено лише з двох польських міст — Варшави і Кракова. Трасу будуть обслуговувати польські авіалінії «ЛОТ». Власне, на запрошення цієї авіакомпанії у Жешуві на цьому тижні перебувають представники 25 турфірм із Західної України, які ознайомляться з аеропортом, його можливостями і пропозиціями та можуть укласти угоди про співпрацю.

Уже восени цього року викладачі німецької мови при військових інститутах і працівники оборонного відомства України отримають доброго помічника в роботі з армійською термінологією Північноатлантичного Альянсу. Українсько-німецький і німецько-український словник, у якому будуть враховані лінгвістичні вимоги НАТО, підготує Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка спільно з австрійськими колегами.

Учора в польському місті Краків розпочався дводенний енергетичний саміт. На запрошення президента Польщі Леха Качинського прибули його колеги — Віктор Ющенко з України, Валдас Адамкус — із Литви, Михаїл Саакашвілі — із Грузії, Ільхам Алієв — з Азербайджану. Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв не відгукнувся на запрошення президента Польщі і до Кракова не прилетів, натомість прислав до Польщі свого представника в ранзі заступника міністра, повідомляє польська інформагенція ПАП. Президенти п'яти країн зустрілися на території колишнього королівського замку Вавель, потім відбувся обід в історичному містечку Величка. Сьогодні президенти розповідатимуть про результати саміту на спільній прес-конференції, яка відбудеться в Ягеллонському університеті.

У ці дні Україна і Польща вшановуватимуть спільну трагедію — 60-річчя масового переселення українців Польщі, більш відомого як акція «Вісла». Цей антиукраїнський злочин, скоєний у 1947 році в межах комуністичної стратегії «поділяй і володарюй», завдав найдошкульнішого удару громаді українців у Польщі, розпорошивши «недовивезених» українців по цілій країні.
Цієї суботи та неділі до Перемишля, столиці «депортованого регіону», з'їдуться десятки тисяч українців з обох боків кордону, аби вшанувати пам'ять невинно постраждалих.
А вчора спецiально з цiєю метою Президент України Вiктор Ющенко вiдвiдав Варшаву й разом зi своїм польським колегою Лехом Качинським узяв участь в Екуменiчнiй молитвi. Того ж вечора Вiктор Ющенко вiдвiдав ще один жалобний захiд, уже у Львовi, — вечiр-реквiєм в Оперному театрi.
Трагічними були повоєнні долі не лише українців — комуністи за принципом «колективної відповідальності» депортували сотні тисяч поляків, татар, чеченців. За наказом Кремля перекроювали кордони, калічили долі мільйонів невинних, а головне, було досягнуто найгіршого — надовго вдалося пересварити цілі народи. Адже «наукову» літературу та навчальні курси для шкіл упродовж 50 років писали «бійці головного ідеологічного фронту» — придворні історики. І українці, і поляки добре пам'ятають про кривди, заподіяні їм, сором'язливо замовчуючи про зло, скоєне сусідами. Але помалу громадськість обох країн доростає до усвідомлення того, що трагедія українців Польщі і поляків України є спільною бідою, котру необхідно спільно ж і розв'язувати, незважаючи на привиди минулого та споконвічні взаємні образи. Допомогти читачам «УМ» розібратися у непростій історичній драмі погодився польський історик із кришталевою науковою репутацією, співробітник Польської академії наук доктор Гжегож Мотика.

Уже минули ті часи, коли молода українська демократія викликала захоплення громадської думки Західної Європи. Фактично воно скінчилося разом зі змарнуванням історичного шансу, який давала Україні Помаранчева революція. Західний світ відвернувся від нездарних «помаранчевих» політиканів iз розчаруванням. У багатьох симпатиків революційних подій осені-2004-го тепер помітна виразна нехіть до вчорашніх героїв Майдану, навіть до Віктора Ющенка, якого його берлінські товариші назвали Гамлетом революції.

Учора до Києва прибули заклопотані українською політичною кризою сусіди. Хоч сусідів і держав, зацікавлених подальшим шляхом нашого розвитку, немало, проте примчалися в режимі «швидкої допомоги» тільки делегації росіян та поляків. У двох орлів — білого польського та російського двоголового — невгасима історична пам'ять і, звісно, впевненість у можливості морально впливати на хід української дійсності.

Лискучий, переконливий посткомуністичний «принц» Александр Кваснєвський лишається одним iз найулюбленіших українцями зарубіжних політиків. Попри те що зараз він формально далекий від офіційних варшавських коридорів, досі екс-президент є фігурою першого калібру в європейській політиці й може впливати на вирішення складних питань на просторах від Вашингтона до Брюсселя.
Донедавна всемогутній, тепер Кваснєвський змушений балансувати «на межі», адже за допомогу українцям за переговорним столом у часи Помаранчевої революції злопам'ятний Кремль заветував просування Кваснєвського сходинками міжнародних структур, а вдома на нього відкрила «полювання» пропрезидентська коаліція. Попри те що над Кваснєвським вдома почали згущатися хмари, саме він знову набирає рейтингу в Польщі і може започаткувати, гідно розвинувши, нову цивілізаційну дискусію між Євроатлантикою та Євразією.
Днями Александр Кваснєвський завершив турне нашою країною, відвідавши три «серця» України — Львів, Дніпропетровськ та Донецьк.

— На останній зустрічі Президентів України та Польщі 7 березня центральною темою був нафтогін «Одеса—Броди». Аби актуалізувати роботу над цим проектом, було вирішено скликати у травні спеціальний енергетичний саміт за участі повпредів України, Польщі, Казахстану, Азербайджану, Грузії. Коли ж, на вашу думку, можна буде почути про конкретну дату завершення проекту?
— Скажу насамперед про те, що лишилося допрацювати. Йдеться про міжурядову угоду між Польщею та Україною, яка має окреслити відповідальність обох сторін і визначити взаємні зобов'язання, а також формат співпраці з іншими партнерами, відповідальними за постачання нафти, себто з Казахстаном і Азербайджаном. Невдовзі президент Лех Качинський відвідає Казахстан і Азербайджан, тоді ми й отримаємо відповіді, які уможливлять розв'язання проблеми. Відповідно, на узгодження угоди між нашими урядами можна очікувати у квітні, а у травні-червні — на прийняття рішення. Якщо ж гарантій щодо поставки нафти не буде надано, проект може бути відкладений на якийсь час.