Орли-миротворці

      Учора до Києва прибули заклопотані українською політичною кризою сусіди. Хоч сусідів і держав, зацікавлених подальшим шляхом нашого розвитку, немало, проте примчалися в режимі «швидкої допомоги» тільки делегації росіян та поляків. У двох орлів — білого польського та російського двоголового — невгасима історична пам'ять і, звісно, впевненість у можливості морально впливати на хід української дійсності.

      Росіяни прилетіли у вигляді депутатів Держдуми, поляки — більш імпозантно, у вигляді представників європейських інституцій. Зокрема, Марек Сівец, екс-керівник Бюро національної оборони Польщі, прибув як віце-голова Європарламенту. Окрім пана Сівца, українську столицю відвідав колишній президент Польщі Александр Кваснєвський. Особливо його присутність сприяє враженню, що ситуація в Україні більш ніж кепська. Адже востаннє пан Кваснєвський стрічався з Віктором Януковичем напередодні зініційованого ним же «круглого столу» в часи Помаранчевої революції, коли доля України висіла на волосині. До слова, Кваснєвський після вчорашньої зустрічі з Януковичем запевнив пресу, що прибув до Києва за власною ініціативою, не чекаючи запрошень, мовляв, як свояк. Навряд чи візаві змогли знайти спільну мову, крім російської, звісно.

      Тональність коментарів, які візитери давали українській пресі, дуже відрізняється, чим засвідчує не так рівень пасіонарності до тієї чи іншої сторони внутріукраїнської кризи, як приналежність до різних політично-цивілізаційних формацій. Коли поляки делікатно пояснювали нашим медіа, що прибули в Київ насамперед довідатися про стан справ і відвернути сторони від спокуси залучити до вирішення питання силові підрозділи та привезений на столичні мітинги п'яний народ, то росіяни активно критикували Президента Ющенка і розсипали свої конституційні рецепти. Словом, європейці цікавилися, росіяни наполегливо радили.

      Почнемо з делегації «думців». Вона прибула вчора, вже озброєна заявою про ситуацію в Україні, яку було класифіковано як порушення Президентом України Конституції. З такою ж заявою виступив напередодні і спікер Думи Борис Гризлов. «Ми вважаємо неконституційним указ Президента про розпуск парламенту, неприпустимим вважаємо і введення надзвичайного стану в країні», — цитує УНІАН слова Гризлова, мовлені під час телефонних переговорів у вівторок ввечері з Олександром Морозом. Отже, російські парламентарії прилетіли до Києва не для того, щоб з'ясувати ситуацію, а щоб висловитися. Це нагадує сценку: «Хто свідок? — Я! А що сталося?».

      Ці здогади підтверджують і кулуарні коментарі візитерів. Так, в інтерв’ю журналістам у коридорах Верховної Ради один із гостей, заступник голови комісії з міжпарламентського співробітництва Державної Думи РФ Сергій Марков, заявив, що Віктор Ющенко «перебуває під впливом радикалів Віктора Балоги та Романа Безсмертного», передає агенція «ЛігаБізнесІнформ». Марков сказав, що депутати Держдуми «закликатимуть Президента України не слухати екстремістів і не йти шляхом радикалізації». При цьому російський депутат зазначив, що в Україні, на його думку, порушуються права людини, а «захист прав людини — це не тільки внутрішня справа Української держави». Що називається, «чия б бурьонка мукала» про права людини.

      Дехто з депутатів-«нашоукраїнців» розцінив висловлювання своїх російських колег як втручання у внутрішні справи України. Так, Наталія Прокопович, член НСНУ, обурюється в інтерв'ю сайту «Разом»: «Подання депутатів прийняте до розгляду в Конституційний Суд, ми чекаємо на його рішення, і тому ніхто, крім КС, тим паче представники інших держав, не мають права вирішувати питання, що є конституційним, а що — ні». Подібний хід думок і в досвідченого дипломата, заступника голови секретаріату Президента України Олександра Чалого. Він певен, що заява Держдуми не сприяє пошуку компромісу в Україні. І підкреслює: відповідно до міжнародного права, офіційну зовнішньополітичну позицію держави можуть висловлювати глава держави, керівник уряду і міністр закордонних справ.

      Складається однак враження, що російські політики кинулися в Україну зі своєю цистерною олії, якої прагнуть долити у ще не розпалене полум'я. Тут найбільше підійде метафора про «запальних росіян». На відміну від них, Європа спокійна і відсторонена. Можливо, їй менше треба?

      Євродепутат Марек Сівец, вищезгаданий, заявив «5-му каналу» напередодні поїздки до Києва, що ЄС не втручатиметься у ситуацію жодними політичними засобами, доки не буде рішення Конституційного Суду. Цю ж позицію засвідчує і голова делегації Європарламенту зі зв'язків з Україною румун Адріан Северин у розмові з кореспондентом Радіо «Свобода»: «Якщо всі сторони (в Україні. — Ред.) згодні попросити нашого сприяння, якщо ми матимемо чіткий мандат — я не буду вагатися і поїду сам або сформую місію для поїздки в Україну. Проте допомога з-за кордону в жодному разі не має перетворити проблему з внутрішньої у міжнародну». Так само висловилися й офіційні представники окремих впливових країн-членів Євросоюзу. Так, на прохання «Німецької хвилі», у МЗС Німеччини відповіли, що не бачать підстав для відрядження в Україну своїх спостерігачів за розвитком подій. До речі, в секретаріаті Президента Ющенка також запевнили, що глава нашої держави не бачить необхідності в залученні зарубіжних посередників для залагодження ситуації в Україні.