На XXX Олімпійських іграх, що 28 липня розпочнуться в Лондоні, вперше вiдбудеться жіночий боксерський турнір, на якому розігруватимуть нагороди в трьох вагових категоріях (51, 60, та 75 кг). А чемпіонат світу, що днями завершився в китайському місті Циньхуандао, назвав імена всіх щасливих володарок олімпійських перепусток. Загалом у Лондоні змагатимуться 25 боксерок, проте серед них не буде жодної нашої співвітчизниці. «Що поробиш, буде Олімпіада без українських майстринь боксу, — зітхає головний тренер збірної Микола Хаджиогло. — Усі хотіли виграти ліцензії, але їх було небагато».

Придбавши в 2003 році «Челсі», його власник — Роман Абрамович — дуже швидко зробив із «аристократів» команду екстра–класу. Відтоді лондонці тричі виграли англійську прем’єр–лігу, чотири рази перемогли в Кубку національної футбольної асоціації, двічі — в Кубку ліги, а минулої суботи здобули трофей, про який вдень і вночі мріяв російський олігарх і якого так не вистачало «аристократам», аби без жодних «натяжок» стати в один ряд з грандами континентального футболу. Титул клубних чемпіонів Європи «Челсі» виборов уперше за 107 років свого існування. Підкорення цієї вершини далося «аристократам» важко. Від самого початку розіграшу–2011/2012 мало хто вірив у перемогу «синіх». Не побільшало прихильників успіху «Челсі» й тоді, коли команда Роберто Ді Матео в півфіналі вибила попереднього переможця ЛЧ — «Барселону». У вирішальному матчі Суперліги букмекери віддавали перевагу опонентам «синіх», мюнхенській «Баварії», яка у фіналі мала беззаперечний козир — підтримку 63–тисячної, домаш­ньої «Альянц–арени».

Одразу так і не пригадаєш, коли вітчизняні стрибуни з трампліна привозили з континентальних першостей переповнену медалями скарбничку. Хай там як, але на чемпіонаті Європи в Ейндховені, здобувши вісім нагород у 11 дисциплінах, підопічні Тамари Токмачової встановили власний рекорд за кількістю медалей. Не дивно, що з таким доробком, в якому є дві золоті, три срібні та три бронзові відзнаки, українці стали першими в командному заліку, випередивши французів (2–0–1) та британців (2–0–0).

Ставши на шлях незалежності та задекларувавши євроінтеграційнi устремління, Україна автоматично й негласно зобов’язалася дотримуватися основних принципів та ідеалів соціального життя, які сповідує Старий Світ. Як відомо, в Західній Європі головна цінність — це людина, незалежно від її соціального статусу, фізичного та психічного розвитку. Щоправда, нинi наша держава ще дуже далека від тих стандартів, якими можуть похвалитися розвинені країни, особливо щодо пiдтримки людей–інвалідів.

Суперуспішним видався для українських стрибунів із трампліна другий день чемпіонату Європи, який триває в Ейндховені. Після командного «срібла» Олександра Бондаря та Олени Федорової українська скарбничка поповнилася одразу двома нагородами найвищої проби.

Проведення чемпіонату Європи з водних видів спорту одразу в двох країнах — доволі виняткова подія. За довгу 86–річну історію таких першостей обов’язки між двома господарями розподіляли лише три рази. Причини попередніх двох поділів точно назвати важко, а от чому 32–га європершість відбувається в Голландії та в Угорщині, відомо. Попередньо планувалося провести цей турнір за класичною схемою — з одним містом–господарем — у бельгійському Антверпені. Але за півроку до старту змагань його організатори заявили про брак коштів і відмовилися від почесної, але, як виявилося, важкої ноші. Дефіцит бюджету ЧЄ–2012 становив понад 400 тисяч євро, а знайти спонсорів, які змогли б покрити нестачу, в Бельгії не змогли. От і довелося європейській федерації плавання в екстреному порядку шукати нових господарів для водного Євро. Спочатку оголосили, що змагання прийме Лондон — там усе було готове «під Олімпіаду». Однак і цей варіант виявився не остаточним. Вочевидь, «водні» функціонери вирішили не заважати столиці Ігор–2012 проводити останні приготування до головних стартів чотириріччя й поділили ЧЄ між країнами, що вже мали досвід проведення міжнародних акватурнірів. Так, Ейндховен, де цього разу будуть розіграні медалі в стрибках із трампліна та синхронному плаванні, в 2008 році був повноцінним господарем континентальної першості з водних видів, тоді як Дебрецен, в якому 20–27 травня пройде турнір плавців, у 2007 році приймав чемпіонат Європи на короткій воді.

Важко сказати, чим мотивуються деякі міжнародні федерації, коли планують проведення чемпіонатів світу в рік Олімпійських ігор. Перемога на кожному з таких турнірів — велика мрія кожного спортсмена. Проте підкорення однієї вершини вимагає титанічних зусиль, що вже казати про «паралельне» сходження на два піки. Лічені одиниці можуть похвалитися «подвійними» досягненнями. Схоже, на такому роздоріжжі опинилися лідери української збірної з сучасного п’ятиборства — Вікторія Терещук та Дмитро Кирпулянський, на яких через три місяці очікують олімпійські старти в Лондоні. Водночас 52–й чемпіонат світу, який днями завершився в Римі, вимагав від наших співвітчизників захисту своїх минулорічних чемпіонських титулів — в мікс–естафеті та індивідуальних жіночих змаганнях.

Готуватися до святкування перемоги в національному чемпіонаті донецький «Шахтар» почав достроково. Після того, як їхні головні конкуренти — динамівці — в передостанньому турі втратили очки в Луганську, привид «золотого матчу» розтанув, як дим. Тільки відвертий утопіст міг сподіватися, що остання команда чемпіонату — «Олександрія» — зможе повернути головну інтригу турніру. «Усе було вирішено заздалегідь. Наївно було сподіватися, що «Шахтар» дозволить «Олександрії» відібрати в себе очки і поставить під загрозу чемпіонство», — резюмував захисник «Динамо» Євген Хачеріді.

Отже, «Шахтар» здобув чемпіонський титул утретє поспіль, причому другий рік команда Мірчі Луческу робить «золотий дубль», кладучи медалі вищої проби в Кубок країни.

Це сьоме чемпіонство «гірників» (у «Динамо» — 13). Причому в останні вісім сезонів під проводом Луческу донеччани здобули шість перемог у чемпіонаті й чотири — в Кубку.

Два тижні тому, здобувши 23–тю перемогу в національній першості, ужгородські «Карпати» де–факто стали недосяжними для переслідувачів. Щоб де–юре оформити перший в історії чемпіонський титул, підопічним Бориса Павловського слід дочекатися завершення останнього, «з’їзного», туру, який 12–17 травня пройде саме в Ужгороді. Нагадаємо, що починався цей чемпіонат також у крайньому західному обласному центрі. «Провести старт в Ужгороді ми пропонували самі, тоді як вибір місця проведення завершальної стадії — це право команди–лідера сезону», — пояснює деталі регламенту наставник «Карпат».