Українські дистриб’ютори та кінотеатри відмовилися випускати на екрани низку російських фільмів, угоди про прокат яких були укладені раніше. Про це повідомили в одній із найбільших російських кінокомпаній «Централ Партнершип». Це стосується трьох картин, українські прем’єри яких мали відбутись у травні. Дистриб’ютори сказали «ні»  драмі Олексія Учителя «Вісімка», бойовику Василя Серікова «22 хвилини» та комедії Дмитра Дяченка «Кухня в Парижі».

Із Володимиром Тихим ми зустрілися на прес–показі «Небесної сотні» — першого фільму з циклу «Зима, яка нас змінила», презентованого об’єднанням «Вавилон’13» та каналом «1+1». Володимир був одним з організаторів творчого об’єднання документалістів, яке виникло одразу після перших протестних акцій в Україні за євровибір наприкінці листопада минулого року, а згодом став продюсером новоствореного «Вавилону’13».

Уже при вході у столичний «Мистецький арсенал» на офіційне відкриття ІV Міжнародного фестивалю «Книжковий арсенал», яке відбулося ввечері 8 квітня, відвідувачі перехопили подих від здивування. Поміж молоддю, залюбленою у книги і мистецьку тусовку, в черзі до кас стояли кандидати у президенти. Дмитро Ярош з охороною і, здається, вперше на публіці без бронежилета під сорочкою, Ольга Богомолець і Віталій Кличко прийшли на «Книжковий арсенал», здається, направду придбати свіжодрук, побачити на живо письменників і подивитися на один із найкращих фестивалів, який об’єднує літературу і мистецтво.

Цьогорічна програма «Днів польського кіно» вмістила не лише сім картин, знятих протягом останніх років, а й кілька зустрічей та імпрез, розрахованих на увагу як фахівців, так і кіноманів.

У столичному Будинку вчителя на днях проходив ювілейний вечір класика української літератури Юрія Мушкетика до його 85–ліття. Хоча свій день народження письменник відзначав ще 21 березня, про ювіляра не забули. На творчий вечір Мушкетика прийшли чимало давніх знайомих і друзів, яким є що згадати.

Нарешті квітень, і всі–всі, дорослі й малі, можуть трошечки відпочити, зняти зимовий одяг і втому, побороти авітаміноз та інших ворогів — і взятися за список по–справжньому дотепних книжок для дітей і підлітків.

У київському Музеї Богдана та Варвари Ханенків відкрили виставку офортів Франсіско Гойї «Жахи війни». Колишній придворний живописець працював над антивоєнною серією гравюр у 1810—1820 роках і втілив у 80 аркушах свій травматичний досвід участі в подіях Піренейської війни. Гойя був свідком окупації Іспанії військами Наполеона та національно–визвольної війни, яка закінчилася 1814 року. У 1808 році Наполеон скористався народним повстанням в Іспанії і почав завойовувати країну, що була політично і стратегічно важливою для французів, оскільки мала контрольований доступ до Середземного моря.

Коли бракує грошей, з’являються ідеї. Такі висновки можна зробити, прочитавши програму 11–го фестивалю «Французька весна в Україні» та його цьогорічне гасло «Весна ідей». Зазвичай на початку квітня французи починають рік пропаганди своєї культури на українських теренах з грандіозного вуличного спектаклю десь на столичній площі чи в парку. Пізніше тішать публіку допрем’єрними показами «Панорами французького кіно», на які з року в рік запрошують зірок французької сцени, театральними виставами, літературними презентаціями, дискусіями, зустрічами.

Анатолій Матвійчук за освітою — журналіст, а за покликанням — поет. Можливо, саме ці два фактори і вирізняють його з–поміж інших естрадних виконавців, адже більшість його пісень тяжіють до певної філософії, що в популярному жанрі вважається зовсім не обов’язковим. Останнім часом в iнтернеті, особливо в соціальній мережі «Фейсбук», Анатолій активно дискутує щодо захисту українського інформаційного простору від російської попси та серіалів, а також викладає свої гостросоціальні вірші. Про це та інше «УМ» вирішила поговорити з артистом напередодні його творчого вечора «Полустанок любові», який відбудеться 5 квітня у столичному Театрі оперети.

Поет Ігор Павлюк щойно повернувся з Англії, куди був запрошений на презентацію в Оксфордському університеті своєї нової поетичної книжки «A Flight Over the Black Sea» («Політ над чорним морем»). Цю книжку ініціював британський ПЕН–центр. Переклав вірші — Стівен Комарницький, який неодноразово засвідчував свою перекладацьку майстерність.