Щонеділі Біла зала «Шоколадного будинку» збирає шанувальників класичної музики. Ніби відвідувачі аристократичних музичних салонів початку XX століття, кожен бажаючий за невелику платню може насолодитися класичними музичними шедеврами у виконанні камерних інструментальних і вокальних ансамблів та солістів.

Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка благодійний фонд «Ініціатива заради майбутнього» проводить другий рік поспіль. Тема нинішнього — «Моя мирна Україна» — на часi як ніколи.

Коли формувалися графік і бесіди лекторіїв Культурного проекту, чи спадало кому на думку, що воєнна тема, обрана Тарасом Прохаськом, буде так на часі? Першого березня, коли він мав прочитати лекцію «Перша світова війна в українській класичній літературі.

Коли мої друзі приїжджають у Київ з інших міст на пару днів, їх насамперед цікавить, як розрізнити справжнього революціонера від туриста Майдану, який прибув зовсім недавно, вдягнув камуфляж і поводиться як істинний захисник народу.

«Найважче на вихідні. На Майдан звідусіль приїжджають люди. Здебільшого поводяться так, як треба — несуть квіти, ходять на Хресну Дорогу по місцях, де проходили найгарячіші події. Але є купа вар’ятів. Минулого тижня підійшло до нас декілька чоловіків. Один попросив каску, щоб сфотографуватися.

Разом з усім вільнолюбивим Києвом команда UFW усі три місяці стояла на Євромайдані, і члени оргкомітету так само мучилися питанням: чи доречно сьогодні проводити Тиждень моди, коли іноземний агресор стоїть біля кордонів України?

...Одними з перших відгуків на тексти, подані на російську премію «Національний бестселер», виявилися рецензії на «Французький бульвар» молодого одеського письменника Всеволода Непогодіна. У минулому році авторові цього роману з «Нацбестом» не дуже пощастило, і він удостоївся лише тамтешньої згадки про те, що «киянин Бесєдін та одесит Непогодін запам’яталися експертному співтовариству хоча б кумедним поєднанням власних прізвищ».

«Коли на вулиці все горіло, нічого не залишалося, як плакати і молитися. Ця робота вибухнула саме в ці хвилини», — згадує, як страшний сон, січневі бої на вулиці Грушевського тендітна художниця Олена Рижих. Її картину «Охоплена вогнем» на днях презентували на виставці «Вогонь любові. Присвята Майдану» в столичній галереї М17, що на Антоновича, 104 (станція метро «Палац «Україна»).

Рецензуючи минулого разу (див. «УМ» від 05.03.2014) книжку Анни–Лєни Лаурен «Невідома ціна свободи: демократичні революції у Грузії, Україні, Киргизії», ми обійшли увагою дуже ємну характеристику грузинської революції реформ: «Поміж трьох країн, які я досліджувала, Грузія — найбільший успіх, але й найбільше розчарування.