Чи знаєте ви, що життя у стилі головних героїнь серіалу «Секс і місто», які тільки й думають про те, як би укласти в ліжко чергового красунчика, - пряма дорога до онкодиспансера? Чи можете собі уявити, що постійні переживання на кшталт «он у Лєни є партнер для заняття сексом, і у Катерини, і у Валі, і Саша з ліжка не вилазить, а у мене, бідолашної, вже півроку геть нікого...» діють на жіночий організм майже як потужне радіаційне випромінювання?

До кіль­кох кор­пу­сів, роз­мі­ще­них на ву­ли­ці Від­по­чин­ку, 11, щод­ня при­хо­дять різ­ні лю­ди. Од­ні йдуть до Ки­їв­сьо­го місь­ко­го цен­т­ру бо­роть­би зі СНІ­Дом, щоб зро­би­ти ана­лі­зи на ВІЛ-но­сій­с­т­во, ін­ші — щоб от­ри­ма­ти «кай­фо­ву» пі­гул­ку за­міс­ної те­ра­пії, хтось ле­жить у бок­сі для важ­кох­во­рих, ко­мусь роб­лять уко­ли для очи­щен­ня кро­ві, ко­мусь — для галь­му­ван­ня бур­х­ли­во­го роз­вит­ку ві­ру­су іму­но­де­фі­ци­ту.

Лікарня — не найприємніше місце для проведення часу, особливо якщо пацієнтові цілий день треба ходити на уколи, прогрівання чи перев'язки. Втім перебування на лікарняному ліжку може викликати й позитивні емоції — якщо тобі дійсно пощастить із медсестрою, і в неї будуть веселий характер і «легка» рука. Вона не заходить, а залітає до палати, щиро цікавиться самопочуттям кожного пацієнта, весело щебече у відповідь, і за цими розмовами ти навіть не помічаєш, як тоненька голочка проколює шкіру і ліки починають перетікати зі шприца у твоє тіло. Навіть болючий вітамінний укол (той, кому кололи групу В1, В6 і В12, чудово розуміє, про що я) дивовижним чином не викликає бажання заритися головою у подушку і розридатися від болю.

Любителі гідромасажу разом із задоволенням від водної процедури можуть «підчепити» нову хворобу. Такого висновку дійшла мікробіолог з Техаського університету Рита Мойєс після аналізу 43 проб води, взятих із приватних та громадських джакузі, передають «Медновини». За словами дослідниці, у всіх перевірених джакузі бурхливо розмножувалися ті чи інші види мікробів, причому їх концентрація була набагато більшою, ніж у звичайній воді з водогону. Американська вода з-під крана містить до 138 бактерій у чайній ложці, а деякі зразки взагалі є стерильними, пояснила пані Мойєс. А в чайній ложці води, взятої з джакузі, жило більше двох мільйонів бактерій. При цьому майже в кожній пробі, яку відправили на мікробіологічний аналіз, учені знайшли кишкові бактерії, у 81 відсотку випадків — хвороботворні грибки, а в третині джакузі спокійнісінько плавали стафілококи — бактерії, які становлять потенційну загрозу для здоров'я людини, що вирішила насолодитися ванною з бульбашками. За словами Мойєс, мікроби, які можуть викликати інфекції сечостатевих шляхів, шкіри та легенів, становлять найбільшу небезпеку для людей з ослабленим імунітетом, а також для дітей і людей похилого віку.

Учені з Університету Градец Кралове розробили вакцину проти середніх отитів, призначену для захисту малят від цієї інфекції, інформує Медум на сайті. Захворювання, широко розповсюджене у дітей першого року життя, найчастіше виникає як ускладнення застудних захворювань. Отити характеризуються сильними болями у вухах, підвищенням температури тіла, в деяких випадках захворювання може спричинити зниження слуху.

У давнину цю хворобу називали «жовтяницею»: наші предки знали, що хвороба заразна і найкраще лікуватися пісною їжею та сиром. Наші бабусі іменували її «хворобою Боткіна», сьогодні ж із діагнозом «гепатит» познайомилася третина населення. Наука відкрила нових збудників хвороби, але так і не винайшла радикальних ліків: жоден лікувальний препарат не може повністю перемогти гепатит, і народ лікується від напасті все тією ж дієтою... До цього часу одним із засобів боротьби з цією хворобою був і залишається метод правильного харчування та створення нових ефективних продуктів функціонального харчування.
Київський міський дитячий гастроентерологічний центр, розташований на Куренівці, вже сімнадцятий рік приймає для лікування і консультацій дітей, які потребують підтвердження діагнозу «гепатит». Потрапляють сюди і діти з підозрою на хронічне захворювання печінки. Центр відомий справжніми фахівцями, які застосовують різноманітні методики боротьби з гепатитами. Очолює дитячий гастроентерологічний центр досвідчений фахівець, кандидат медичних наук Надія Євгеніївна Зайцева. До неї ми звернулися з питаннями, які цікавлять наших читачів.

Американські вчені повідомляють про завершення масштабного дослідження з розшифровки генетичного коду різних різновидів вірусу пташиного грипу, зокрема й смертельно небезпечного для людини вірусу H5N1. Дослідникам вдалося зібрати інформацію про декілька сотень варіацій генетичного коду вірусу і розкрити генетичні механізми, які дозволяють йому передаватися від птахів до людини, повiдомляють «Медновини».

Минулого тижня в Києві проходив міжнародний семінар, присвячений проблемi пташиного грипу: два дні українські медики й ветеринари, а також гості з Грузії, Казахстану, Узбекистану й США виступали з доповідями, ще три дні були присвячені науковим тренінгам. Американці демонстрували найсучасніше обладнання, яке використовують для індикації вірусу пташиного грипу як у людей, так і в матеріалі птахів, пояснювали, як правильно зібрати взірці, куди помістити матеріал, як посіяти слиз від інфікованого птаха на курячі ембріони, виростити і виділити вірус.

Випадок у Приазовському районі Запорізької області, коли травмована жінка чекала на приїзд «швидкої» 50 хвилин і, не дочекавшись, поїхала до лікарні на машині підприємства, для України —не дивина. Нарікань на «черепахові» темпи надання невідкладної допомоги, коли від своєчасності прибуття лікарів залежить життя людини, вистачає і в розвинених обласних центрах, і у віддалених районах. Чому ж «машина життя» запізнюється так часто? У пошуках відповіді на це непросте питання я звернувся до кількох працівників медичної галузі Запоріжжя.

Французькі хірурги здійснили першу у світі пересадку людського обличчя, повідомила 1 грудня агенція «Франс пресс». П'ятигодинну операцію було проведено за кілька днів до цього, але група хірургів на чолі з професорами Жаном-Мішелем Дюбернаром та Бернардом Девошелем повідомила про це лише після того, коли з'явилася впевненість, що вдалося уникнути післяопераційних ускладнень, і донорський орган не був відторгнений організмом нового власника. Донорське обличчя було пересаджене 38-річній французькій жінці, яка в результаті нападу собаки втратила ніс, губи та підборіддя і з огляду на страшну спотвореність обличчя могла з'являтися на людях лише в масці. Із зрозумілих причин, жінка побажала зберегти анонімність.