Естонський парламент прийняв закон, за яким виборці цієї країни отримують можливість першими у світі голосувати за посередництвом стільникових телефонів, повідомляє «Ассошіейтед пресс». Нова система голосування пройде перше опробування на парламентських виборах 2011 року. Естонці вже мають можливість голосувати через інтернет, і багато громадян скористалися з такої можливості під час минулорічних парламентських виборів.

У скрутні для країни часи всі політичні сили і гілки влади повинні об’єднатися заради спільної боротьби з кризою. До цього закликає їх Президент: минулої п’ятниці в ефірі фінального у 2008 році ток–шоу «Свобода на «Інтері» Віктор Ющенко запропонував усім парламентським силам сформувати антикризовий комітет, до якого увійшли б представники і влади, й опозиції, Камбіну, Нацбанку тощо, і спільно працювати над ухваленням важливих законів. У тому числі й тих, які стосуються реформи судової системи. При цьому глава держави наголосив, що «сьогодні ключовим викликом для країни є не майбутні президентські вибори, а те, наскільки влада здатна боротися з кризою».

Традиційно склалося, що більшість нововведень і змін у державі народжується з початком нового року. Усе це «добро» сиплеться на голови українців переважно з владних кабінетів у вигляді постанов–законів–доручень — там завжди придумують щось новеньке і добре знають, як ніколи не залишати нас у спокої. Іноді, звісно, чиновникам не вдається перехитрити самих себе, і заплановане так і не втілюється в життя. Наприклад, з 1 січня 2009 року ще два роки тому урядовці Прем’єра Януковича планували запровадити в Україні страхову медицину, а новий Прем’єр Юлія Тимошенко обіцяла контрактну армію. Щоправда, ні того, ні іншого ми не бачимо. Нині є чергова порція обіцяних змін, які чекають на нас у новому році.
Про те, як нам житиметься і на що сподіватися варто у 2009 році, дізнавалися кореспонденти «України молодої».

Прийшли, послухали, розійшлися — за словами очевидців, для того, щоб змалювати перебіг суботнього з’їзду партії «Народний союз «Наша Україна», цих трьох слів уже достатньо. Звісно, ще «поговорили» й «проголосували», але перше було не визначальним, а друге — не повним. Із запланованих рішень два так і залишилися не ухваленими: знову не вдалося сформувати політичну раду і, найголовніше, — «дати добро» й затвердити склад робочої групи й на підготовку об’єднання націонал–демократичних сил, про що йшлося напередодні. Отже, другий етап VI з’їзду «НУ» став лише черговою «серією». А завершення «фільму», очевидно, слід чекати 17 січня — за планом, тоді відбудеться третій етап. На якому «Наша Україна» ще матиме нагоду, з чийогось погляду — отримати ще один шанс, а з чийогось — вколотити цвяха у кришку власної домовини. І, схоже, думки про те, який погляд у даному випадку масовіший, «згори» і «знизу» помітно розходяться. Адже йдеться передусім про об’єднання «НУ» з «Єдиним центром» Віктора Балоги, з усіма «наслідками, що з цього витікають».

«Завтра ви це надрукуєте, і Черновецький зі своєю тисячею адвокатів буде мати претензії. Краще хай це для нього буде сюрпризом. Як для Президента — поїхав до Литви без парламенту, без коаліції — приїхав: уже все є», — дещо зухвало віщав у телефонну слухавку молодий «БЮТівець–верховнорадівець» Андрій Павловський. А йшлося про те, чи справді новий парламентський оплот із БЮТу, Литвина і частини НУНСу має на меті (другорядній, звісно) ще й відставку мера Черновецького та дострокові вибори у Києві. Певний час тому назад таку можливість почали активно мусувати й експерти, і депутати — як «усенародні», так і «просто» столичні.

Другий етап VI з’їзду «Народного союзу «Наша Україна», призначений на завтра, як і перший, пройде в закритому від преси режимі. Партія, яка досі була чи не найпрозорішою з усіх 160 зареєстрованих в Україні політичних сил, тепер має підстави ховати свою «брудну білизну» від журналістів і виборців. Утім чутки про те, що демократичність, якою славився НСНУ, скоро відійде в минуле, викликав зов­сім не закритий формат з’їзду. Пожвавлений інтерес ЗМІ спричинила інформація, що голова партії Віктор Ющенко оголосить рішення про необхідність об’єднання усіх патріотичних сил перед загрозою політично–економічної кризи. Ідея, звісно, не нова і вже не раз успішно «похована» амбіціями партійних нацдемівських лідерів. Але цього разу випадок особливий: об’єднання покликане повернути в лоно НСНУ «Єдиний центр» Віктора Балоги. Без жорстких менеджерських якостей якого, мовляв, партії геть труба.

Ми зустрілися з Тадеушем Мазовецьким у Гданську під час нещодавнього святкування 25–ї річниці присудження Леху Валенсі Нобелівської премії миру. Привітати екс–президента країни і лідера «Солідарності» до революційної столиці Польщі приїхало безліч гостей: колишній президент ПАР Фредерик де Клерк, котрий зламав систему апартеїду, духовний провідник тибетців Далай–лама й увесь політичний бомонд Польщі. Обійняти вічного революціонера прибув навіть французький президент Ніколя Саркозі. Не приїхав вітати Валенсу лише президент Польщі Лех Качинський — у них із ювіляром досі зберігаються неприязні стосунки.
Попри поважний вік, легендарний прем’єр Тадуеш Мазовецький зберіг і ясність формулювань, і чіткість переконань, усіляко уникаючи двозначності чи можливості заради «красного слівця» когось образити. І хоч основною фігурою на урочистостях був Валенса, не меншу повагу викликав інтелектуальний двигун польських реформ 90–х років — Мазовецький. Адже йому вдалося перевести революційні зміни у мирний спосіб. Польща від того лише виграла. Хоча за це Мазовецькому вповні дісталося від польських радикалів.

Коаліції національного розвитку, стабільності й порядку пішов другий тиждень. Наразі «НаРоСт» проходить найбільше своє випробовування — прийняття державного бюджету на наступний рік. Поточний пленарний тиждень засвідчив, що коаліціянтам часто не вистачало голосів для прийняття рішень. Скільки проіснує коаліція? Чи можна казати, що та частина «НУНС», яка увійшла в коаліцію, остаточно покинула табір Президента? Ці питання обговорюємо з директором Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна Костем Бондаренком.