За цей час мешканці будинку № 16, що на вулиці Саратовській на Нивках, обходили вже майже всі інстанції — від ЖЕКу до «Київенерго» і міліції. У будинку, де більшість жителів — пенсійного віку, ніхто не може спокійно виспатись, але відповідальні посадовці не вбачають у цьому якоїсь проблеми. Так, у житлово-експлуатаційній конторі скарги мешканців на шум бойлерної вже навіть не сприймають як щось серйозне. «Мене вже із ЖЕКу № 1018 виводять попід руки, — поскаржилась одна з мешканок будинку. — Так до нас там тепер ставляться. І то правду кажуть: хочеш собі мороки — зв'яжися із ЖЕКом!»

Керівництво державного комунального підприємства «Плесо», яке збирається запустити 20—30 тонн риби до столичної водойми, сподівається, що це вдасться зробити вже до кінця цього року. Якщо роботи йтимуть за графіком, у Русанівському каналі плаватимуть амурські товстолобики — строкатий і білий, а також білi і чорнi амури. Але спочатку, за словами директора підприємства Миколи Щепця, треба встановити на дні каналу спеціальне рибозахисне устаткування, яке б не давало живій масі випливти в Дніпро (вартість проекту складе 1 мільйон гривень). Замість традиційних сіток, в яких риба може заплутатись і загинути, по дну проляже система труб. Через них буде проганятися водно-повітряна суміш, яка створюватиме ефект вибуху і відлякуватиме лише рибу. Така система активно застосовується на водозаборах у Росії, щоб не давати водним мешканцям потрапити всередину споруд.

Суперсучасний кінотеатр, який дає ефект повної присутності, одна з найбільших у місті молодіжних дискотек, 46 доріжок боулінгу, ресторан у вигляді кабіни тихоокеанського лайнера, а також бізнес-центри, бутіки, величезні автомобільні стоянки, паркова зона з фонтанами та ще багато чого невдовзі з'явиться поблизу Київського залізничного вокзалу. Таку інформацію днями оприлюднили австрійські мас-медіа, представники яких побували на презентації великого проекту у Відні. Подробиці майбутнього «будівництва століття» — що, де, коли і скільки коштує — ми дізнавалися у замовника проекту в Україні — керівництва суднобудівного заводу, на чиїй території планується розгорнути роботи.
Як розповів «УМ» заступник генерального директора з комерційних питань заводу «Ленінська кузня» Валерій Малашевський, грандіозний мультифункціональний комплекс «Великi ворота Києва» прийде на зміну промисловій зоні, в якій сьогодні містяться машинобудівні цехи підприємства. А центром нового комплексу стане хмарочос — офісний центр висотою понад 100 метрів.

Протягом останніх трьох місяців у кожному районі Києва проходили громадські слухання з питань містобудівної політики — традиційно бурхливо, емоційно, але чи результативно? У понеділок кияни намагалися підбити перші підсумки цих слухань і визначити, чи була від них узагалі якась користь. В обговоренні брали участь як представники міської влади, так і їхні опоненти: члени Коаліції учасників Помаранчевої революції, Форуму порятунку міста Києва та Громадського об'єднання власників житла.

Де відродиться Музей історії Києва? Коли кияни та гості міста нарешті знову побачать експозиції, які розповідали про історію столиці від часів її виникнення і до сьогодення? Ці питання хвилювали учасників прес-конференції, яка відбулася 5 місяців тому в Українському домі, на ці ж запитання не знаходили відповіді люди, які два дні тому зібралися в залі УНІАН. Доля музею, до якого щодня звертаються охочі переглянути багату експозицію, досі залишається невизначеною.

Узимку «УМ» писала, що у північній частині Гідропарку з боку Венеціанської затоки (неподалік від ресторану «Млин») має з'явитися нова «родзинка» столиці — макетний комплекс «Київ у мініатюрі». Куратор проекту, провідний фахівець дирекції «Інпредбуд» ГДІП Антоніна Вінтушева стверджувала, що вже навесні цього року в Гідропарку «виростуть» точні копії реальних будівель та пам'ятників, тільки зменшених у 30 разів. Перед відвідувачами комплексу мали постати Михайлівський Золотоверхий собор, Андріївська церква, Києво-Печерська лавра, Софія Київська, Олександрівський костьол, Золоті ворота і ще ціла низка пам'яток, добре знаних в Україні та за кордоном.

Чому останнім часом кияни чують так багато нарікань на якість міських пляжів від різних служб? Із цим запитанням ми звернулися до людини, яка курує величезний масив прибережних місць відпочинку. Як розповів «УМ» начальник комунального підприємства «Плесо» Микола Щепець, київські пляжі не просто відповідають усім без винятку санітарним та іншим нормам, а й за інфраструктурою кращі за дорогі заморські: «Тут, звичайно, ніколи не буде білосніжного піску, морської солоної води, але розміщення громадських туалетів, роздягалень, медичних пунктів у нас набагато краще, ніж, скажімо, на Майорці. Я був за кордоном і знаю, що кажу».

Як повідомив директор київського метрополітену Микола Шавловський, новинка приїде до столиці з Полтавщини, як тільки Крюківський вагонобудівний завод завершить усі необхідні випробовування рухомого складу. Зараз зразки нових вагонів проходять тестування на динаміку руху, раніше успішно пройшли кузовні перевірки.