Дім із «музикою»

04.08.2005
Дім із «музикою»

Шумить так, хоч до квартири не заходь... (Фото автора.)

      За цей час мешканці будинку № 16, що на вулиці Саратовській на Нивках, обходили вже майже всі інстанції — від ЖЕКу до «Київенерго» і міліції. У будинку, де більшість жителів — пенсійного віку, ніхто не може спокійно виспатись, але відповідальні посадовці не вбачають у цьому якоїсь проблеми. Так, у житлово-експлуатаційній конторі скарги мешканців на шум бойлерної вже навіть не сприймають як щось серйозне. «Мене вже із ЖЕКу № 1018 виводять попід руки, — поскаржилась одна з мешканок  будинку. — Так до нас там тепер ставляться. І то правду кажуть: хочеш собі мороки — зв'яжися із ЖЕКом!»

 

Мотор під подушкою

      Жителька квартири на першому поверсі медсестра Галина від хронічного недосипання має темні кола під очима. «Як ви думаєте, я можу спати, коли під подушкою гуде мотор?» — скаржиться вона.  «У нашому домі обидва під'їзди — «нещасні», — говорить голова домового комітету Надія Костинська. — З одного боку будинку шумить кондитерський цех, з іншого — бойлерна. Люди у нас в основному похилого віку, є й ветерани. Якщо років у 30, може, не звертаєш уваги на різні негаразди, то в 70 уже реагуєш на найменший шум. Ви зрозумійте, це шум, як у музичній скриньці, — настільки діє на психіку, виє так одноманітно, що його витерпіти не можна».

      Утім молодих шум турбує не менше. Ірина, яка виховує дворічного сина, бідкається, що цей шум ніяким радіо не заб'єш: «Коли мотор вмикають, він реве, розривається, аж під ногами вібрує. Коли він вимкнений, тоді починає гудіти у ванній, це мені заважає менше, оскільки я більшу частину часу проводжу в кімнаті». 

      Рівень непорозуміння між сторонами конфлікту досяг такого ступеня, що мешканці і ЖЕК розходяться навіть у визначенні кількості моторів, які стоять у бойлерній. Жителі не вірять ні ЖЕКу, ні результатам заміру шуму, які проводяться внаслідок скарг. «Два мотори», — говорять мешканці. «Вони несповна розуму — там усього один мотор», — стверджують у ЖЕКу.

      «Сорок років ми жили спокійно і горя не знали, — розповідає Марія Рудник, — хоча й тоді бойлерна була в нашому підвалі». А муки почалися в 2001 році, коли, котли порізали і вивезли, а натомість встановили підвищуючий насос».  67-річна жінка прокидається щоночі о третій ранку від того, що чує мотор: «А моя донька тепер каже: або я тут не житиму, або щось із собою зроблю. Через такий настрій своєї дитини я була б уже і продала цю квартиру, аби знала, що мої покупці мене потім за цей шум не проклинатимуть!» 

«Шуму там немає»

      «Василю Васильовичу, що ви збираєтесь робити, щоб полегшити страждання мешканців будинку номер 16 на вулиці Саратівській? Чи ви будете виносити насос за межі будинку?» — запитала я начальника ЖЕКу № 1018 Василя Григоренка. Пан Григоренко спершу попросив вимкнути диктофон. Потім почав пояснювати, що в бунтівному будинку №16 гвалт здiймають мешканці тільки однієї квартири, і натякнув, що люди просто психічно неврівноважені. «То ви нічого не збираєтесь робити?» — запитую я. «Це мотор «Київенерго», нехай вони його й виносять», — сказав Василь Васильович.

      Після недовгої розмови ми поїхали на місце подій, де начальник ЖЕКу пред'явив насос. Техніка дійсно гуділа неголосно, а слідів другого мотору, про який говорили мешканці будинку, видно не було.  Василь Григоренко зауважив, що насос працює максимум до десятої вечора. Тоді чому диспетчер фіксувала дзвінки і скарги після третьої ночі? На це запитання у начальника ЖЕКу відповіді не було.

      Головний інженер житлово-експлуатаційної контори Юлія Сич пред'явила «УМ» результати шумових обстежень: «Норми шуму в денний час у квартирах будинку № 16 не перевищені, зараз ми готуємося до нічних замірів. Санстанція з нас би не злізла, якби в цьому будинку було перевищення».

Насос нікому не треба?

      Хто має вирішувати проблему, ми намагались з'ясувати у начальника теплотрас району з «Київенерго», який не побажав назватися. Він розповів, що насос перебуває на утриманні ЖЕК, і висловив підозру, що: а) мешканців турбує шум знадвору; б) вони хочуть нові квартири. Аналогічну відписку мешканці квартир отримали від акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго». У листі, зокрема, йдеться про те, що «...підвищувальний насос перебуває на балансі ЖЕК-1020 Шевченківського району». Та найцікавіше, що ЖЕК і «Київенерго» по-різному оцінюють рівень шуму. Так, нічні вимірювання рівня шуму, які провели працівники служби промислової санітарії департаменту охорони праці «Київенерго», показали, що саме насос водопостачання, який перебуває на балансі ЖЕК-1020, продукує шум на 5 децибелів вищий від норми.

      Отже, перевищення все-таки є. Майже детективну історію розказують мешканці про вивезення «шумного» мотору якраз перед приїздом знiмальної групи телекомпанії «Київ», яка зацікавилася конфліктною справою. Нібито рано-вранці кілька молодиків відкрутили насос і кинули його в червоне авто... Щоб не шуміло на телекамеру... Ну, чого не бачили, за те не поручимось.

      Як кажуть фахівці, перенесення бойлера і насоса коштуватиме близько 500 тисяч гривень. Головним чином через те, що теплообмінник, себто бойлер, своє відслужив, перенесенню не підлягає, і доведеться купувати новий. Добитись від відповідальних службовців, чий це мотор врешті-решт і хто повинен вирішувати проблему, і чи взагалі буде вирішувати, авторові цих рядків так і не вдалося. Щоправда, останнім часом до мешканців «шумного» будинку почали надходити листи від відповідальних осіб з обіцянками винести мотори за межі будинку. Обіцянка — цяцянка?..

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>