Уникати фальшивих нот — у музиці і повсякденні

Уникати фальшивих нот — у музиці і повсякденні

Здавалося б, сьогодні майже не залишилося сфер діяльності, куди жінкам вхід заборонено. Представниці прекрасної статі вже давно літають у космос, тримають скальпель в руках, грають у футбол на Олімпійських іграх і навіть керують країнами.

«Березіль» без права на прописку

«Березіль» без права на прописку

«Березіль» — не просто літературний часопис. Це — харківський український бренд. Таких ніколи не було забагато, тому фатальна фраза редактора Володимира Науменка: «Журнал призупиняє свій вихід на невизначений термін», що днями ненав’язливо сколихнула інформаційний простір, спочатку здалася поганим сном або фейком невсипущих українофобів.

Муза для Дому муз

Муза для Дому муз

Одна з головних проблем України, що частина людей, особливо ті, від яких залежить виховання молодого покоління, дивляться на життя радянськими очима та як тільки можуть опираються йти в ногу з часом. Недавно така ситуація, як гнійник, проявилася у Київському театрі опери і балету для дітей на Подолі.

Підмайстер короля шукає принцесу

Підмайстер короля шукає принцесу

У кожного покоління своя історія про працьовиту падчерку, яка всупереч усьому потрапляє на королівський бал і згодом залишається зі справжнім принцем назавжди. Француз Шарль Перро опрацював народну казку ще наприкінці XVII-го століття.

Гра в імітацію

Гра в імітацію

Шедевр української класики, невмируща опера «Запорожець за Дунаєм», була створена півтора століття тому і вперше побачила світ у Петербурзі. Головну роль колоритного козака Івана Карася виконував тоді сам автор, соліст Маріїнського театру Семен Гулак-Артемовський. Опера мала щасливе сценічне життя і багату історію постановок. Лише в Києві понад 80 років вона незмінно входить до репертуару оперного театру.

Добре забуте старе

Добре забуте старе

До 15 березня у просторих залах «Мистецького арсеналу» проходитиме один із найвидовищнiших столичних заходів — Великий скульптурний салон. На арт-форумі понад 70 українських митців представили майже 200 робіт і шість спецпроектів. Зважаючи на те, що вже традиційну виставку в 2014-му не вдалося провести, у відвідувачів були великі очікування на скульптурні новинки на цьогорічному салоні.

13 хвилин слави

13 хвилин слави

Дев’ятого березня, після покладання квітів до столичного пам’ятника Кобзарю, Петро Порошенко разом із дружиною прийшли у Національний музей Шевченка. При вході співробітники Державної служби охорони, перевіряючи посвідчення і сумки запрошених, запевнили, що церемонія вручення Шевченківської премії триватиме півгодини.

Плоди одного дерева

У столичному Колонному залі Національної філармонії України 9 березня відбувся заключний концерт «Скрипкове дерево роду» за участі Наталі Строчан (фортепіано) та Анатолія Паламаренка (художнє слово), ініційований відомим скрипалем і громадським діячем Кирилом Стеценком.

Тарасова мрія

Тарасова мрія

Зазвичай свої дослідження шевченкознавці присвячують різним граням особистості Шевченка: поета-мученика, художника, члена Кирило-Мефодіївського товариства тощо. Однак нещодавно світ побачила книжка Володимира Біленка «Важкий шлях Тараса Шевченка до мрії, яка не збулася».

Повернення «Ліри»

Слово «ліра» має кілька значень. Це і сузір’я зоряного неба, і грошова одиниця деяких країн, і назва музичного інструменту, з яким наші лірники ходили і ходять в народ та наспівують святу правду.