У Києві в арт-галереї «Скло» пройшла презентація нової книжки Жадана — «Господь симпатизує аутсайдерам». Пройшла навіть раніше, ніж в улюбленому місті поета — Харкові. Зовсім новою книжку, точніше її наповнення, не назвеш. Це збірка кращих віршів поета.

Наприкінці цього року виповниться 115 років iз дня народження однієї з найгеніальніших українських художниць Катерини Білокур. У Києві у стінах «Мистецького арсеналу» до цієї дати почали готуватися заздалегідь. Результатом стала виставка, організаторам якої вдалося зібрати майже всі роботи художниці.

Уже зовсім скоро — 20-21 червня, теплими купальськими днями фестиваль «Країна Мрій» відкриє свої гостинні брами для невгамовних «мрійників». І ми всі разом знову заспіваємо. І відшукаємо ті самі «своєрідні ходи, що сягають самих глибин» нашої української духовності. Адже саме це — основа сили й непереможності нашого народу.

Усе починається з того, що народжується маленька дівчинка Райлі. Найперша емоція, що виникає, — це радість. Але дуже швидко з’являються і печаль, страх, відраза та навіть гнів. Як окремі кумедні персонажі всі ці емоції в анімаційному фільмі «Думками навиворіт», який виходить у прокат, поселяються в Головному центрі управління.

Протягом фестивалю авторських читань 62 іноземні та українські автори читамуть свої твори в п’яти містах України, Чехії, Польщі та Словаччини. Особливістю фестивалю є те, що заходи відбуватимуться у великих містах, але не столицях. Серед українських письменників — знані імена: Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Олександр Ірванець, Андрій Кокотюха, Петро Мідянка, Юрій Винничук, Любко Дереш та інші.

Згадується, як у дитинстві, діставши якимось чудом французький журнал коміксів для малечі Ріf, був у захопленні від ілюстрацій. Згодом неодноразово ловив себе на думці: «Невже ми не можемо порадувати свої дітей вітчизняним комікс-продуктом? Чи перевелись в Україні талановиті письменники та художники?»

«Музеї, за своєю ідеєю, — політичні установи. У XVIII столітті всі вони були політичними установами. Існує стара ідея про те, що музеї мають бути нейтральними, тобто вони не можуть виступати за соціальну справедливість. Але зараз їх концепт змінився, тому що змінився час.

Необхідність структури, яка би займалася представленням української культури, обговорюють давно на багатьох рівнях, а її важливість зрозуміла й культурній спільноті, й урядовому корпусу. Нещодавно концепцію такої складної структури, на яку покладають важливу місію — познайомити світову спільноту з культурою України, представили в агенції «Укрінформ».

Днями в затишній атмосфері вітальні київського Літературно-меморіального музею-квартири М. Бажана у рамках циклу заходів «На перехресті творчих шляхів» відбувся літературний вечір «...Тільки нам дано любити привіт знайомих берегів». Людмила Рєзнікова, завідувачка сектором музею, пояснила ідею заходу: «У нашому музеї-квартирі дуже багато книг, картин із дарчими написами від Голованівського родині Бажанів, часто Микола Платонович згадував Голованівського у своїх рукописах і спогадах.

Варто лише перерахувати заняття, які опанував на «відмінно» Іван Малкович: скрипка (має музичну освіту, артист оркестру і викладач музики), поет, перекладач, а ще він блискучий менеджер, що створив одне з найкращих видавництв в Україні «А-ба-ба-га-ла-ма-га».