В екранізації від народженого в Копенгагені 46-річного режисера Томаса Вінтерберга, безперечно, багато від першоджерела. Формат прокатної мелодрами не дає змоги милуватися зоряним небом, але провінційних прекрасних пейзажів удосталь. Поза кадром лишається навіть доленосна в книзі сцена порятунку головною героїнею від чадного газу у прихистку пастуха свого першого кавалера.

Книжковий світ відзначив 30-річчя виходу одного з найвідоміших і водночас досі «не розгаданого» роману кінця ХХ століття «Ім’я рози» Умберто Еко (1980). Історія його дивна від початку й до сьогодні. Відомий в Італії професор семіотики (науки про знаки і значення), автор кількох спеціальних, активно цитованих науковцями книжок, раптом запропонував видавцям... роман.

Професор Єльського університету Тімоті Снайдер — фахівець з історії країн Східної Європи, займається переважно історією XX століття, активно досліджує націоналізм, тоталітаризм, Голокост. В Україні він прочитав лекції українською мовою, яку вивчив за рік, у столичному Будинку вчителя, Американському центрі у Києві та Музеї Великої Вітчизняної війни, а потім вирушив у Дніпропетровськ та Харків.

Ювілейна 45-та «Молодість» пройде у Києві з 24 жовтня по 1 листопада. Незважаючи на складну ситуацію в країні, генеральний директор кінофестивалю Андрій Халпахчі вірить у те, що цю дату ні переносити, ні скасовувати не доведеться. Більше того — саме 25 жовтня має відновити свою роботу кінотеатр «Жовтень», який постраждав від пожежі під час минулорічного фестивалю.

Читаючи збірку вибраної прози Василя Рубана «На протилежному боці від добра», яка побачила світ у видавництві «Ярославів Вал» (серія «БУкЛіт» (Бібліотека української літератури), я раптом спіймав себе на думці, що ця книжка буде актуальна доти, доки існуватиме держава на ймення Україна.

Не дивно, що прозу цього автора називають герметичною, бо лише у ній, скупуватій на сюжетні прикраси, буває вільно. Збірка «Механічне яйце» має в основі готичні новели українського автора з цілком класичним сюжетом у стилі зомбі-хорору, але з лагідним флешбеком у старосвітські часи.

Літо наближається до зеніту, а це означає, що невдовзі відкриє свої творчі майданчики Одеський міжнародний кінофестиваль. З 10 по 18 липня вже вшосте Південна Пальміра прийматиме захід світового масштабу. Кіномани, як завжди, в солодкому передчутті, а організатори інтригують.

Три останні роки видавці наполегливо позиціонують Андрія Кокотюху як історичного белетриста. Видавців зрозуміти неважко: нині тематика з нашої воєнної минувшини різко пішла вгору. А тут якраз і нагоджується пан Кокотюха, котрий береться чи не за будь-яку пропозицію, навіть коли «вона мені не завжди подобається», — зізнається наш автор в інтерв’ю Ірині Славінській (33 герої укрліт. — Х.: Фоліо, 2011).

Фестиваль «Країна мрій», заснований солістом групи «Воплі Відоплясова» Олегом Скрипкою, уперше пройшов на пагорбах краєзнавчого музею у Пирогові. До того проект багато років поспіль відбувався на Співочому полі, потім змінив локацію і хотів затриматися у парку Феофанія, та все ж знову перебрався в інше місце.

До кінця літа у Києві, в Музеї Івана Гончара,триватиме міжмузейна виставка «Три виміри Василя Кричевського: від народної орнаментики до національного стилю». Цього прізвища кілька десятиліть не згадували в історії української архітектури і мистецтва.