У неділю та в понеділок у Парижі відбувся саміт лідерів 15 країн зони євро, на який також було запрошено прем’єр-міністра Великої Британії Гордона Брауна, попри те, що Британія до цієї зони не належить. Головна тема обговорень — шляхи виходу зі світової фінансової кризи. «Країни-члени єврозони зобов’язуються гарантувати на обмежений час міжбанківські позики з метою забезпечення банкам фінансової безперебійності», — повідомив про головну з досягнутих домовленостей президент Франції Ніколя Саркозі. Він пояснив, що тимчасові гарантії, які діятимуть до кінця 2009 року, мусять заохотити фінансові інституції почати знову позичати навзаєм гроші.

Трагічними є підсумки землетрусу, який у суботу пройшовся кавказькими республіками, що належать Росії, — 12 загиблих, серед них — 11-річний хлопчик. Більш як 110 чеченців звернулися по медичну допомогу. Такі дані позавчора подала інформагенція РІА «Новості». Досить сильні поштовхи відчувалися в Кабардино-Балкарії, Інгушетії, Карачаєво-Черкесії, Північній Осетії, та, на щастя, там обійшлося без жертв. А от у Чечні землетрус був сильний — сейсмологічна апаратура зафіксувала 6 балів за шкалою Ріхтера.

У ніч із п’ятниці на суботу загинув лідер австрійських правих Йорг Хайдер. Йому було 58 років. Глава партії «Союз за майбутнє Австрії» та губернатор провінції Карінтія втратив контроль над керуванням автівкою на дорозі південніше столиці цієї провінції — міста Клагенфурт приблизно о 1.30 ночі, коли повертався з нічного клубу. Він поспішав у своє рідне містечко на свято — наступного дня його мати відзначала 90-річчя.

Королівська шведська академія наук присудила цьогорічну премію в галузі економічних наук на честь пам’яті Альфреда Нобеля американському економістові, професору Прінстонського університету Полу Кругману — «за його аналіз моделей торгівлі та концентрації економічної діяльності». Премія була заснована вже після смерті Нобеля з огляду на важливість економіки в сучасному світі, попри це вона називається «економічним Нобелем». 55-річний Кругман також отримає грошовий додаток до преміальної медалі — 10 млн. шведських крон (1,4 млн. доларів США).

Цьогорічна премія миру викликала багато суперечок і навіть міжнародний скандал ще до оприлюднення прізвища лауреата. Після оголошення рішення Норвезького Нобелівського комітету суперечок не поменшає. Звичайно, прізвищ претендентів не розголошують, але було відомо, що їх 197, тобто на 16 більше, ніж минулого року, і що головними претендентами на нагороду вважалися китайські дисиденти та російські правозахисники, зокрема чеченська правниця Лідія Юсупова та борець за права біженців Світлана Ганнушкіна. З огляду на це Китай вдався до безпрецедентного тиску на Нобелівський комітет і на Норвегію загалом, заявивши, що вручення Нобеля «китайським кримінальним елементам» буде розцінюватися як «втручання у внутрішні справи Китаю з усіма можливими наслідками для Норвегії». Кремль також удався до певної дипломатії, хоча, на відміну від Китаю, швидше, тихої та закулісної. Схоже, що російські та китайські «засоби переконання» подіяли на норвежців. Отож лауреатом Нобелівської премії миру було проголошено 71–річного дипломата, екс–президента Фінляндії Мартті Ахтісаарі.

Учора в Будапешті в рамках неформального саміту міністрів оборони НАТО відбулося окреме засідання Комісії НАТО—Грузія щодо надання допомоги у відновленні грузинських Збройних сил після російської інтервенції, повідомляє «Франс прес». Це було перше таке засідання на міністерському рівні. Міністр оборони США Роберт Гейтс наголосив, що Тбілісі отримає від Вашингтона «всю можливу підтримку, на яку розраховує».

Останні опитування Інституту Геллапа, авторитетної у світі установи з вивчення громадської думки, показали, що кандидат у президенти США від Демократичної партії Барак Обама за рейтингом на 11 відсотків випереджає свого суперника від Республіканської партії Джона Маккейна.