Нещодавно Національна рада з питань телебачення і радіомовлення ухвалила рішення винести попередження ТРК «Україна» у зв’язку з трансляцією серіалу «Не зарікайся». Зачитуючи рішення, глава Нацради Юрій Артеменко озвучив рекомендацію телеканалу утриматися від показу телепродуктів, які можуть призвести до розколу в суспільстві, викликати ворожнечу і ненависть.

Замість традиційного «сподобалося — не спадобалося», це кіно дійсно зачепило. Йдеться про 12 серій «За законами воєнного часу», які показували в ефірі ТРК «Україна». Згодний: одна стрічка навряд чи здатна суттєво вплинути на рейтинг каналу. Може, й телепередачі не завжди виправдовують назву, власне, самого ЗМІ.

Завмираючи у щирому захопленні від сяйва золотих прикрас, що їх знайдено в древніх курганах, сучасний глядач дивується дивовижним досягненням ювелірних майстрів. Всесвітньо відома Золота пектораль iз царського поховання, що експонується в Музеї історичних коштовностей України, сьогодні відома всім: і вченим зі світовим ім’ям, і звичайним школярам молодших класів.

Всесвітньо відомому українському та американському авіаконструкторові Ігорю Сікорському присвячено історико-меморіальний виставковий проект, який днями презентували у київському Музеї української діаспори. «Наш Сікорський» — це вперше в Україні, на батьківщині славетного авіаконструктора, відкрито експозицію, котра масштабно показує життєвий шлях та професійні досягнення авіаконструктора. Частина унікальних експонатів і документів передана Музею української діаспори із Igor I. Sikorsky Histоrical Archive.

Справжньою новою українською музикою хочеться назвати тих її представників, яким ще донедавна вішали ярлик «неформат». У столичному клубі Atlas відбувся концерт яскравих представників «неформатної» музики — інді-поп гурту Pur:Pur.

Переможницю пісенного конкурсу «Євробачення-2016» Джамалу у неділю ввечері у київському аеропорту чекали сотні прихильників із квітами та жовто-блакитними кульками. На батьківщину співачка повернулася під вигуки «Дякуємо», «Крим — це Україна» та Гімн України.

Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори.

Навряд чи є багато людей, котрі, наслідуючи професора Преображенського, після важкого робочого дня, буває, кажуть собі: «В оперному сьогодні дають «Аїду», на другий акт саме встигну...»

«Живопис для мене — це абсолютно інший вимір, коли я пишу, відчуваю себе по-справжньому щасливою», — каже Оксана Одайник. Дипломант конкурсу ім. Ф.Кричевського та лауреат премії ім.С.Шішко, почесний член правління комісії КОНСХУ, викладач факультету живопису в НАОМА, відома поціновувачам мистецтва, пані Оксана роками черпає натхнення у мандрівках Україною. Кожна серія картин — аж ніяк не рубіж, а лише стимул для дивовижних трансформацій авторського стилю художниці.

Бальні танці — це хобі, приємне проведення часу, спорт? І перше, і друге, і третє. Бальний танок — це емоції й азарт, але ж на змаганнях iз бальних танців судді судять! Якщо спробувати скопіювати по відео танок конкурсного виконавця, то красиво виконати не вдасться. Бо кожному руху, що бачить глядач, передує чіткий імпульс у тілі виконавця. Саме цей прихований рух створює для глядача неймовірну чаруючу картинку — тому саме бальні танці по праву вважаються найграціознішим та найестетичнішим видом спорту.