Перша асоціація зі словом «артист» — «валіза»

03.06.2016
Перша асоціація  зі словом «артист» — «валіза»

Дует коміків Ліза та Толя. (Фото з власного архіву.)

Блискучі костюми та блискучі посмішки — вони ще такі юні, а вже досягли неабияких успіхів у своїй професійній кар’єрі. Випускники Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв запросили усіх охочих подивитись, як вони складають свій державний іспит. Переглянути виступи молодих циркових артистів прийшли родичі та друзі артистів і просто сторонні спостерігачі. Оцінити молоді таланти приїхали також гості з-за кордону. У залі Національного цирку України майже всі місця були зайняті.
Номери, які виконували випускники, оцінювала авторитетна державна екзаменаційна комісія, зокрема народна артистка Людмила Шевченко, ректор академії Влади­слав Корнієнко. 
Серед випускників були міми, жонглери, повітряні гімнастки, клоуни та еквілібристи. Кожен iз них показав на що він здатен і чим він може здивувати глядача. Панувала дуже дружня атмосфера, адже після свого виступу артисти повертались до зали як спостерігачі, щоб підтримувати інших випускників. 
Після закінчення циркової академiї випускники торують самостійний професійний шлях. Якими вони бачать себе у майбутньому та де хочуть працювати — юні циркачі розповіли для читачів «УМ». 
 

Дует коміків Ліза та Толя

— Скільки ви вже займаєтесь клоунадою?
— Серйозно — вже три роки. На молодшого спеціаліста вчитись цього мистецтва три роки, а на бакалавра — чотири.
— Ким ви себе бачите через п’ять років?
— Клоунами. (Смі­ються).
— Ви хочете будувати свою кар’єру в Україні чи за кордоном?
— Ні, тут неможливо бути клоунами. І взагалі, хочеться все ж таки десь поїздити, адже перша асоціація зі словом «артист» — це «валіза». В Європі є безліч шоу, які дуже популярнi, саме з участю коміків, а в Україні, на жаль, цього немає поки що. Це мистецтво вимирає, бо тут — це бізнес. Ти приходиш до цирку вже зі своїм певним розвитком, а для них головне, щоб ми просто відпрацювали свої гроші. Мало хто приходить подивитись на справжнє мистецтво. 
Порівнюючи нашу клоунаду та європейську — це зовсім різні речі, бо у нас можуть ставити одну і ту саму репризу вічність, і люди все одно будуть iз неї сміятися, а от придумати щось нове вони не можуть, це може забрати багато часу. 
— Скільки заробляють клоуни в Україні і за кордоном?
— В Україні всюди по-різному, точно сказати не можу. За кордоном, наприклад у Китаї, за місяць приблизно 1500 доларів.
— А скільки хочете заробляти ви?
— Щоб вистачало! 
Для нас наша справа — це мистецтво, в жодному випадку не заробіток.

Повітряний гімнаст Степан Мельник

— Ви де плануєте працювати?
— Я хотів би більше працювати в Україні, для свого глядача. Але бувають різні обставини, тому що в нас в Україні не так уже й багато цирків. До того ж за нинішньої ситуації в Україні, наприклад у Луганську, Донецьку, цирки закрилися.
— Скільки б хотіли заробляти?
— Найголовніше — це не заробіток. У нас робота специфічна, адже ми не ходимо в офіс, не сидимо за ноутбуком, не відповідаємо на дзвінки по телефону. Ми від своєї роботи отримуємо задоволення. Коли ти гарно працюєш, коли чуєш оплески глядачів — ти не втомлюєшся від роботи, ти отримуєш шалену енергію. І отримуєш гарні гроші.

Повітряні гімнастки Анастасія Пархоменко та Олена Харченко

— Ким ви себе бачите десь через п’ятирічку?
— Успішними повіт­ряними гімнастками. Ми дуже хочемо працювати в кращих шоу та на найкращих контрактах, об’їздити безліч фестивалів. За п’ять років хочемо двi хорошi нагороди мати.
— Де хочете робити кар’єру?
— За кордоном.
— Скільки для вас заробляти достойно?
— У нашій справі все залежить від складності номера та який це цирк чи шоу.
Хоча б євро 400 за один вихід — це нормально.