Канал «Культура» з’явився в радіопросторі України трохи більше десяти років тому. Не раз доводилося чути міркування: якби його слухали українці всіх суспільних прошарків, різного віку й рівня освіти, та ще й у всіх куточках країни, то швидше б вдалося подолати негаразди.
Однією з родзинок цьогорічного «Книжкового арсеналу» стала нова версія «великої трагедії» «Ромео і Джульєтта», яку разом із видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Івана Малковича підготував «патріарх Бу-Ба-Бу» Юрій Андрухович. До речі, 400-річчя від дня смерті англійського класика так само припало на нинішній фестиваль (23 квітня).
Багаторічний редактор нашої книжкової сторінки Костянтин Родик нарешті видав власну книжку: «Актуальна література» (К.: Радуга). Як зазначив автор на презентації — це розшифрування письменницьких кодів, слідів, які залишають твори в масовій свідомості.
Учора в Національній опері імені Тараса Шевченка прощалися з Дмитром Гнатюком — співаком із надзвичайним голосом, Героєм України і народним артистом України. Таке звання від СРСР отримав дуже рано — у 35, ще до того, як став народним артистом УРСР, що взагалі було винятком.
Цьогоріч ми вже «розміняли» четвертий десяток після вибуху на ЧАЕС, проте так і не можемо говорити про Чорнобиль у минулому часі, адже наслідки цієї трагедії буде пожинати ще не одне покоління. Так вважають організатори художної виставки Clouded land, створеної з нагоди 30-річчя Чорнобильської катастрофи, що триває у «Мистецькому арсеналі».
Навіть одна пісня, що стала народною, у віках прославляє ім’я її творця. У композитора Олександра Білаша, якому цього року виповнилося б 85 років, набереться таких щонайменше десяток: «Два кольори», «Ясени», «Журавка», «Впали роси на покоси», «Осіннє золото», «Дзвенить у зорях небо чисте»...
Дипломною роботою композитора Мирослава Скорика була кантата «Весна» на слова Івана Франка. Потім написав балет «Каменярі» й оперу «Мойсей», романси й солоспіви на слова Тараса Шевченка. Прослухавши мелодії львівських композиторів, Сергій Параджанов на початку 60-х років уже минулого століття творцем музики для свого фільму «Тіні забутих предків» вибрав молодого Мирослава Скорика.
Свято весни розпочинається зовсім не з пролiсків, несподіваної закоханості або сонячних зайчиків: радість відродження та оновлення зароджується десь у внутрішньому світі людини, яка глибоко всередині виношує дивні творчі промені і нарешті створює чудо — неординарний витвір мистецтва, здатний здивувати та порадувати глядача.
У рамках «Французької весни в Україні» з аншлагом пройшов концерт, присвячений творчості родоначальника жанру оперети. Міжнародний проект реалізував Національний академічний театр оперети за підтримки Французького інституту в Україні. Хоча сам концерт пролетів, як одна мить, підготовка до нього тривала більш ніж півроку — з вересня 2015-го, коли була отримана згода на участь у заході відомого французького диригента Філіппа Уї.
«Надішлю книги про успішні реформи Сінгапуру та Грузії до Кабміну», — пообіцяв дипломат Грігол Катамадзе на презентації у Києві двох видань про успішні, нестандартні, інноваційні та сміливі рішення соціально-політичного, економічного та правового характеру, за допомогою яких Сінгапур та Грузія на сьогоднішній день є зразками наслідування.
