Сьогодні закінчується перше восьмиденне турне Барака Обами Європою, яке пройшло під знаком повного тріумфу нового американського президента. Воно було для самого Обами настільки ж виснажливим, як і плідним. Обаму завжди порівнювали з рок–зіркою, тож європейські аналітики не встояли перед спокусою, написавши, що впродовж цих восьми днів Обама діяв, «як Брюс Спрінгстін світової політики», як незаперечний моральний авторитет із надзвичайно сильною масовою харизмою. Приблизно 30 тисяч слухачів верещали від захвату, немов на рок–концерті, коли він виступав минулої неділі на мітингу в центрі Праги. У своїй празькій промові президент США виклав низку важливих політичних послань, нову стратегію відносин Америки з Європою, а чехів зачарував тим, що порівняно правильно вимовив ім’я Томаша Масарика.

Десятки тисяч людей провели першу після руйнівного землетрусу ніч у наметах. 50 тисяч, за оцінками влади, чи 100 тисяч, за оцінками церковної організації «Карітас», втратили дах над головою. Інші десятки тисяч, будинки яких уціліли, ночували в наметах з огляду на вторинні поштовхи землетрусу, яких могли не витримати пошкоджені будівлі. Найсильніший стався минулої ночі — 4,8 бала за шкалою Ріхтера. Баланс жертв землетрусу станом на вчорашній день зріс до 207 осіб. Поранення отримали приблизно 1500 осіб.

Ніщо не віщувало бурі в Молдові. Ще позавчора партія влади — комуністична — святкувала, набравши 50 відсотків голосів на недільних парламентських виборах. На мітинг опозиції, який було визначено як «день жалоби по демократії» і який відбувся позавчора в центрі Кишинева з 16.00 до 23.20, зібралося приблизно 10 тисяч осіб, хоча владні ЗМІ повідомили «про кілька сотень молодиків». Влада також заявила, що під час проведення цього мітингу «були порушені деякі положення «Закону про зібрання», зокрема блоковані головні магістралі міста, внаслідок чого «мітинг перетворився на масові безпорядки». Прокуратура Молдови в ніч на вівторок повідомила про відкриття кримінальних справ щодо організаторів мітингу та окремих його учасників.

Вчора у Страсбурзі розпочався ювілейний саміт, присвячений 60–річчю Північноатлантичного альянсу. Фактично «урочистості» розпочалися ще позавчора зі справжніх боїв між антинатовськими маніфестантами та французькою поліцією. Демонстранти закидали правоохоронців камінням, а поліція пустила в дію кийки, гумові кулі та сльозогінний газ. Учасники акцій протесту збиралися до Страсбурга з початку тижня. Вони розбили наметове містечко на околиці міста, а у вільний час проводили тактичні навчання, наприклад, перекриття міського мосту через Рейн, який з’єднує Францію та Німеччину. Адже друга, сьогоднішня частина саміту пройде в німецьких містах: Кель, яке розташовано з іншого боку мосту, та Баден–Бадені, за 70 кілометрів від кордону.

Саміт «великої двадцятки» продемонстрував велике бажання провідних країн світу до компромісу в пошуках виходу зі світової економічно–фінансової кризи і закінчився великим успіхом. Прем’єр–міністр Великої Британії Гордон Браун на закінчення саміту заговорив про «новий світовий порядок». Задоволена канцлер Німеччини констатувала: «Це був хороший, майже історичний компроміс». А президент Франції Ніколя Саркозі заявив, що «саміт «великої двадцятки» перевершив мої сподівання». Та найбільше підстав для задоволення має президент США Барак Обама: фактично перемогла запропонована ним концепція, його перший європейський візит закінчився зближенням Старого Світу та Америки, а не поглибленням розколу, як дехто прогнозував.

Напередодні вчорашніх формальних засідань «великої двадцятки» в Лондоні президент США Барак Обама провів дві важливі зустрічі — з китайським та російським колегами. У заяві за підсумками переговорів із головою КНР Ху Цзиньтао говориться, що «сторони розпочнуть двосторонній стратегічний та економічний діалог», перший раунд якого відбудеться у Вашингтоні влітку. Обидва лідери пообіцяли співробітничати у військовій галузі. З огляду на важливість цієї зустрічі, журналісти охрестили її «самітом великої двійки».

Позавчора в Держ­депар­таменті США відбулася урочистість, під час якої посли Албанії та Хорватії офіційно подали документи про вступ їхніх країн до НАТО. Це формально означає, що Албанія і Хорватія офіційно стали членами НАТО. І на ювілейному саміті НАТО 3–4 квітня прем’єр–міністри Албанії Салі Беріша та Хорватії Іво Санадер будуть повноправними учасниками.

Росія намагається умовити Туреччину разом дружити проти Європейського Союзу. Москва сподівається скористатися тим фактом, що Брюссель висуває Анкарі все нові й нові умови до статусу кандидата в ЄС. Турецька образа на Євросоюз може стати для Кремля зручним ґрунтом, по якому росіяни зацікавлені прокласти черговий новий газогін в обхід України.