Батько більшовицької революції Володимир Ленін, 139–та річниця з дня народження якого виповнюється сьогодні, значну частину дореволюційного періоду провів в еміграції у Західній Європі. Найдовше — шість з половиною років — у заможній Швейцарії. В цій країні він спокійно пересидів першу російську революцію 1905 року та Першу світову війну. І повернувся до Росії лише 1917 року. Як велося провідникові комуністичних ідей у буржуазному світі?

Трагічно закінчився перший день виборів у Індії. Позавчорашній перший тур виборів відбувався в 124 виборчих округах у 15 індійських штатах та двох автономних областях.

Щонайменше 22 особи загинули та більше 30 отримали поранення внаслідок двох учорашніх землетрусів на сході Афганістану, повідомляє агенція «Рейтер». Американська геологічна служба сповіщає, що перший поштовх силою 5,5 бала за шкалою Ріхтера стався о 1.57 ночі за місцевим часом, а наступні два, силою 5,1 бала, — через дві години.

Наступного тижня археологи починають розкопки стародавнього єгипетського храму, в районі якого, як вважають, поховано найславетніших у світовій історії коханців — Клеопатру і Марка Антонія.

«Великій країні — великі вибори» — певне, від такого гасла відштовхувались індійські законодавці, створюючи виборчу систему країни. В Індії право голосу мають 714 мільйонів осіб, країна є велетенською мішаниною етнічних та релігійних груп, вибори часто супроводжуються актами насилля. Тому творці виборчого законодавства вирішили відкушувати пиріг частинами: голосування відбувається в п’ять етапів, упродовж кожного з них голосує інший регіон Індії, інша група штатів.

Німеччина стала шостою країною–членом ЄС, яка повністю відмовилася від культивування генетично модифікованої продукції. Тут запроваджено заборону на розведення, вирощування та продаж кукурудзи сорту МОН 810 американської фірми «Монсанто», позаяк вона несе «загрози навколишньому середовищу».

Узятися до написання цієї статті мене змусили різні небилиці, які кружляють в Україні та Європі навколо Івана Дем’янюка, — «нацист», «розплата за минуле» тощо. Мені довелося знайомитися з багатьма матеріалами справи Дем’янюка. У 1992 році, коли йому — слідом за нацистським злочинцем Адольфом Ейхманом, організатором концтаборів(!!!) — загрожувала шибениця, мені вдалося передати в Україну кілька примірників мого рукопису під назвою «Судилище триває». І тоді справа Дем’янюка заполонила сторінки багатьох газет. Відтак виник Комітет на захист Івана Дем’янюка, який очолив журналіст, борець за права української національної церкви В. Кательницький. Урешті було видруковано мій есей «Судилище триває» («Каменяр», Львів, 1995 р.), в якому тезисно викладено причини виникнення цієї скандальної історії та перипетії навколо неї. У післямові до есею, зокрема, наголошувалося: «На жаль, через незорганізованість і недієвість провідників діаспори Світового конґресу вільних українців, а згодом через невизначеність позицій вищих урядовців України, справа Івана Дем’янюка не стала тим поворотним моментом, який зупинив би нагнітання у світі антиукраїнської істерії». Підтвердженням останньої тези є новий виток судової розправи над нещасним 89–річним старцем.

Цю очевидну тенденцію змушені були вкотре констатувати на черговому засіданні антикризового комітету в Севастопольській міськдержадміністрації, підкріплюючи її красномовними фактами. За словами в. о. директора тутешнього центру зайнятості Світлани Рендак, з початку квітня практично щодня її установа реєструє списки на звільнення 500—800 осіб. Загалом ця цифра вже сягає семи тисяч, із них 5100 — вільнайманці з організацій Чорноморського флоту Російської Федерації, абсолютна більшість із них — громадяни України.