60 років і примірка нової голови

04.04.2009
60 років і примірка нової голови

Яап де Хооп Схеффер проводить останній саміт НАТО як Генсек. (Фото з сайту daylife.com.)

Вчора у Страсбурзі розпочався ювілейний саміт, присвячений 60–річчю Північноатлантичного альянсу. Фактично «урочистості» розпочалися ще позавчора зі справжніх боїв між антинатовськими маніфестантами та французькою поліцією. Демонстранти закидали правоохоронців камінням, а поліція пустила в дію кийки, гумові кулі та сльозогінний газ. Учасники акцій протесту збиралися до Страсбурга з початку тижня. Вони розбили наметове містечко на околиці міста, а у вільний час проводили тактичні навчання, наприклад, перекриття міського мосту через Рейн, який з’єднує Францію та Німеччину. Адже друга, сьогоднішня частина саміту пройде в німецьких містах: Кель, яке розташовано з іншого боку мосту, та Баден–Бадені, за 70 кілометрів від кордону.

Позавчора приблизно дві тисячі демонстрантів влаштували генеральну репетицію: зробили спробу прорватися до центру міста, підпалюючи по дорозі баки для сміття, розгромлюючи автобусні зупинки та автомобілі. Поліції вдалося розігнати демонстантів лише увечері. 105 із них заарештовані поліцією. Фотограф із Німеччини отримав поранення в живіт гумовою кулею.

Учора зранку «війна» відновилася. Поліція лише у вранішні години заарештувала 300 осіб. Правозахисна організація «Міжнародна амністія» заявила, що французька поліція занадто швидко йде в бій і вирізняється надмірною брутальністю.

У саміті беруть участь лідери 28 країн–членів НАТО. Проведення дводенного саміту у трьох містах двох країн має символізувати примирення Франції та Німеччини. Окрім шампанського та ювілейних тостів, глави країн–членів Альянсу мають обговорити найважливіші поточні справи: дії НАТО в Афганістані, відносини з Росією та реформування блоку в умовах нових викликів. Найбільш інтригуючим є кадрове питання — обрання нового Генсека НАТО. Його розпочали обговорювати ще вчора, і, можливо, сьогодні ми вже дізнаємося прізвище нового очільника Альянсу. Найбільші шанси стати наступником голландця Яапа де Хоопа Схеффера має прем’єр–міністр Данії Андерс Фог Расмуссен, якого підтримує Вашингтон.

Імовірно, що під час цього саміту розпочнеться робота над новою стратегічною концепцією НАТО. Альянс активно веде пошуки своєї ролі та місця в ХХІ столітті. Північноатлантичний альянс утворився 4 квітня 1949 року внаслідок підписання між двома країнами Америки (США та Канада) і 10 країнами Західної Європи (Бельгія, Данія, Франція, Голландія, Ісландія, Люксембург, Норвегія, Португалія, Велика Британія та Італія) Північноатлантичного пакту; інколи його за місцем підписання називають також Вашингтонським. Відтоді НАТО пережив шість розширень: у 1952, 1955 (ФРН), 1982 (Іспанія), 1999, 2004 та 2009 роках. 1999 року до пакту були прийняті перші країни колишнього керованого з Москви Варшавського блоку: Польща, Угорщина та Чехія. 2004 року до НАТО приєдналися три перші країни з колишнього Радянського Союзу: Естонія, Литва та Латвія. 1 квітня цього року до Альянсу влилися Албанія та Хорватія. Початковим завданням організації був захист від можливого нападу СРСР. Із плином часу Альянс усе більше перетворювався з військового союзу на політичний, для якого мали вагу передусім демократичні цінності. Таким він залишається і до цього
часу.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>