Я, виборець зi стажем, голосую бiльш як 50 рокiв. «Найчеснiшi» вибори були за радянської влади. Не звертали увагу на примiтивну агiтацiю, не цiкавилися прiзвищем кандидата — всi голосували «за кандидатiв блоку комунiстiв i безпартiйних». Протоколи голосувань заповнювали заздалегiдь, бюлетенi майже нiхто не рахував, результати — за 99,3%, взяли участь — 99,6%, зiпсованих бюлетенiв — 0,3%.
Положення про п’ятирічний термін повноважень Верховної Ради ще не набуло чинності, а деякі органи влади — маємо на увазі Центральну виборчу комісію — поводяться так, наче цей пункт уже став реальністю. За чинною Конституцією, парламентські вибори мали відбутися 27 березня 2011 року. Народні депутати лише почали процес внесення змін до Конституції, проте ЦВК відмовилась оголосити про вибори. Як уже повідомляла «УМ», за таке рішення позавчора проголосувало лише четверо членів ЦВК, семеро було «проти».
Таким солідним стажем перебування при владі, вочевидь, можуть похвалитися хіба що монархи, котрі замолоду успадкували трон, або диктатори–довгожителі. Підтверджувати свою незамінність на керівній виборній посаді впродовж трьох десятиліть — талант, який не передається у спадок. Хоча, як сказати. Переповідають, що прадід Марії Карпенюк колись — чи то за Австрії, чи за Польщі — таки був у Нижньому Вербіжі війтом, а рідний брат її батька очолював тутешню сільраду в 60—70–х роках минулого століття.
На нинішні вибори вона вже йти не збиралася. Мовляв, відслужила дев’ять каденцій сільській громаді — пора й на заслужений відпочинок: онуків бавити, квіти плекати, яких на її обійсті — видимо–невидимо. «Не збиралася, а довелося знову братися за цей гуж, — зізнається пані Марія. — Люди почали просити — і не сміла відмовити. Збоку може здатися, що там робити нічого — підписуй папери та тішся владою. Аж ні. Буває, приходить людина з такими проблемами, що й у мене серце починає боліти. Ось старій жіночці, яка живе в хаті з донькою–калікою, «відрізали» світло за борги, то я вже тиждень їжджу до РЕМу: переконую, прошу, плачу, аби її не штрафували. У неї ж нема що взяти — хіба що душу».
У нинішній Верховній Раді нечасто буває, коли депутати з більшості та борці з режимом голосують однаково. Але вчора був саме такий день. Проект конституційних змін, який продовжує повноваження парламенту до осені 2012 року, набрав 305 голосів. Підтримка документа була прогнозованою. Але те, що за нього проголосувала конституційна більшість, — варте подиву! Це означає, що на наступній сесії проект без труднощів отримає остаточне схвалення від ВР. І вибори до парламенту відбудуться не навесні 2011 року, а на півтора року пізніше, в жовтні 2012–го. Доводиться констатувати: власний стілець — це місце, де чудово можуть зійтися інтереси влади та окремих опозиціонерів...
Валентин Наливайченко перебуває на посаді голови політради «Нашої України» два місяці. Він жартома зауважує, що йому «пощастило» прийти в партію під час дуже напруженого періоду — перед місцевими виборами. Кампанія стала для Наливайченка першим бойовим хрещенням на посаді голови політради. Тепер «нашоукраїнці» готуються до парламентських виборів і, мабуть, першими серед інших політичних сил оголосили про це публічно. А раптом вибори відбудуться все–таки наступного березня...
Наливайченко каже, що «Наша Україна» не має наміру розправлятися з тими партійцями, які не видали на виборах достойний результат. Це не манера нового голови політради. Колишній очільник СБУ хоче згуртувати колектив, відмовляється від конфліктів і сподівається повернути в «НУ» колись активних партійців. За словами Наливайченка, це і є рецепт того, як слід вливатися у новий для нього колектив — «Нашу Україну».
Окрім того, Валентин Олександрович розповів кореспондентам «УМ» про те, чим шкідлива робота в СБУ, як на дипломатичній службі доводилося фарбувати паркани, чи часто його родина бачить удома та де забув свої спінінги...
Напередоднi виборiв до Запорiжжя завiтав мiнiстр освiти Дмитро Табачник. Мiсцеве ТБ показало iнтерв’ю з мiнiстром. Як не дивно, але говорив мiнiстр освiти, мiж iншим, про те, яким поганим банкiром i взагалi фiнансистом був... Ющенко. Так! Звичайно, мовилось «пiд вибори», але Табачник назвав єдину персону «нон ґрата» — Ющенка. Отже, забув Табачник, що вiн аж нiяк не експерт iз фiнансiв i навiть що вiн — мiнiстр освiти, вкотре показавши, так би мовити, orbi et urbi своє справжнє амплуа — українофоба.
Після повернення Януковичем старої редакції Конституції політичні оглядачі прогнозували, що у Верховній Раді почнуть масово плодитися нові фракції — так, як це було при Кучмі в парламенті IV скликання. Адже тепер усілякі імперативні мандати скасовано, в коаліції немає потреби (уряд підтримує будь–яка ситуативна більшість), а чинною є норма, за якою фракцію можуть утворити 14 депутатів. Однак після скандального рішення «найгуманнішого у світі» Конституційного Суду минуло вже більш як півтора місяці, а в парламенті так і лишається п’ять «материнських» фракцій (ПР, БЮТ, «НУНС», КПУ, Блок Литвина). Хіба що кількість позафракційних депутатів зросла — зараз їх 32 душі. «Велике переселення народів» і тепер прогнозується, але відкладається. За даними «УМ», насправді створити нові окремі фракції хочуть одразу кілька лідерів, але вони не хочуть першими порушувати існуючий баланс. Адже той, хто дочекається «фальстарту» конкурента, може отримати додаткові переваги.
У вівторок Віктор Янукович зробив прогнозований і водночас непередбачуваний крок — звільнив з посади голови Київської міськдержадміністрації Леоніда Черновецького і призначив на цю посаду Олександра Попова. Прогнозований, бо політологи чекали на нього одразу після прийняття змін до Закону «Про столицю», непередбачуваний — з тієї причини, що вже втомилися коментувати новий правовий інструмент Януковича і перестали акцентувати на ньому увагу.
