В очікуванні фальстарту

18.11.2010

Після повернення Януковичем старої редакції Конституції політичні оглядачі прогнозували, що у Верховній Раді почнуть масово плодитися нові фракції — так, як це було при Кучмі в парламенті IV скликання. Адже тепер усілякі імперативні мандати скасовано, в коаліції немає потреби (уряд підтримує будь–яка ситуативна більшість), а чинною є норма, за якою фракцію можуть утворити 14 депутатів. Однак після скандального рішення «найгуманнішого у світі» Конституційного Суду минуло вже більш як півтора місяці, а в парламенті так і лишається п’ять «материнських» фракцій (ПР, БЮТ, «НУНС», КПУ, Блок Литвина). Хіба що кількість позафракційних депутатів зросла — зараз їх 32 душі. «Велике переселення народів» і тепер прогнозується, але відкладається. За даними «УМ», насправді створити нові окремі фракції хочуть одразу кілька лідерів, але вони не хочуть першими порушувати існуючий баланс. Адже той, хто дочекається «фальстарту» конкурента, може отримати додаткові переваги.

 

«НУНС» застиг

Донором для утворення нових «удільних князівств» у Раді може стати насамперед різномасна фракція «Наша Україна — Народна самооборона». У її складі в парламент VI скликання з самого початку зайшли дев’ять партійних груп, а тепер купок і груп впливу всередині «НУНС» ще більше. Фракція «НУНС» уже давно не є цілісним органом (власне, вона таким майже ніколи й не була), і через свою роздрібненість не спроможна навіть переобрати голову — Миколу Мартиненка, котрий, попри обмежені можливості, віддавна плідно співпрацює з режимом Януковича.

Мартиненко є компаньйоном, у політиці й бізнесі, Давида Жванії — колишнього члена партії «Наша Україна», котрий тепер є одним із лідерів та спонсором Християнсько–демократичного союзу. В парламенті Жванія зараз має власну групу «Право вибору» із 16 осіб, що рухається у фарватері Партії регіонів. Останнім трофеєм «Права вибору» позавчора став відомий депутат–журналіст Володимир Ар’єв. Він — черговий перебіжчик до Жванії із загону «Народної самооборони» (Давид Важайович скубе цю групу з повним правом, адже був головним спонсором «самбістів»). Застуканий «на гарячому», Ар’єв заперечив, що писав заяву на вступ до «Права вибору». Однак сайт групи, Pravovyboru.org.ua, має інакші дані й уперто представляє Володимира як члена групи, що «об’єднує Україну». Власне, свою перебіжку Володимир анонсував деяким колегам напередодні початку нового сесійного тижня, обґрунтовуючи меркантильний крок якимись ідеологічними категоріями, а заперечувати перехід став уже наступного дня, коли потрапив під приціл журналістів.

Ар’єв — ще одна цеглина, яка створює «Праву вибору» запас міцності в разі перетворення на самостійну фракцію. Наразі «ПВ» є групою у складі фракції «НУНС», і її куратор Давид Жванія в інтерв’ю журналу «Профіль» каже: «Сьогодні ми переживаємо останній етап запрошення до об’єднання всередині «НУНС». Сьогодні завдання номер один — консолідувати «Нашу Україну — Народну самооборону». Незважаючи на пафосні заяви про потребу нового об’єднання, пан Жванія залишає своїх людей у складі «НУНС» для того, аби утримати в кріслі голови фракції вже згаданого бізнес–партнера Миколу Мартиненка. Якщо група Жванії вийде з «НУНС», у схудлій «помаранчевій» фракції утвориться більшість, яка переобере пана Мартиненка.

«Але якщо до кінця 2010–го не буде позитивних результатів (об’єднання «НУНС». — Авт.), то вже з нового року ми створюватимемо власну фракцію. У нас для цього достатньо повноважень і людей, які готові відповідати за свої дії», — анонсує Жванія.

Амбіції Кириленка

Утім раніше, ніж «Право вибору», в самостійну фракцію може виокремитися група «За Україну!» Її лідер В’ячеслав Кириленко стоїть на низькому старті, він має значні керівні амбіції — свого часу був головою «НУНС» (до перевороту, який поставив Мартиненка), навіть претендував на посаду Голови ВР. Щоправда, місцеві вибори, провалені партією «За Україну!» як окремим проек­том, трохи остудили запал «кириленківців».

«Я кажу Славкові — зараз не варто зациклюватися на боротьбі за посади у Верховній Раді, треба займатися позапарламентською боротьбою, йти в народ. Однак він не хоче чути», — розповідає «УМ» один із депутатів–соратників Кириленка.

Власне, якщо «заукраїнці» наважаться виділитися в окрему фракцію, «зелене світло» для такого ж кроку отримає Давид Жванія — в такому випадку баланс на користь Мартиненка всередині «НУНС» збережеться.

Рибаков і Рибка

Ще один кандидат на самостійне плавання — група «Реформи заради майбутнього», неформальним лідером якої є Ігор Рибаков, виходець із БЮТ. Його люди, як і він сам, — тепер позафракційні, і їм утворювати фракції можна хоч зараз. Схоже, підлаштовувати півтора десятка «багнетів» під амбіції й можливості пана Рибакова, відомого як прихильника «Регіонів» ще з початків цього скликання, — справа непроста. За деякими даними, і тут чекати лишилося недовго. Затвердження в Раді нового держбюджету — чим не привід поділитися благами з потрібними людьми?

 

ДО РЕЧІ

Перейменування парламентської фракції БЮТ у «БЮТ–Батьківщина» пов’язане з підготовкою до парламентських виборів. Це визнав у розмові з журналістом газети «Коммєрсант–Україна» народний депутат від БЮТ Сергій Підгорний. «Фракція має право носити таку назву, яку вона хоче. Наша партія називається «Батьківщина» — і все», — заявив нардеп. — Якщо Литвин знову оголосить, що зміна назви не відповідає регламенту, ми повторно заявимо про перейменування. Хтось, бачте, не хоче, щоб ми брали участь у виборах як «БЮТ–Батьківщина»!»