Суд погодився з обґрунтуванням подання 51 депутата від Партії регіонів, що «подвійне балотування» (а таке вже було в українській практиці при «змішаній» системі) не відповідає принципу верховенства права та не забезпечує реалізації засад справедливості й рівності у виборчому процесі.
Тільки лінивий нині на Волині не робить запасів цілющого березового соку. По чудодійний напій їдуть волиняни до лісів і лісочків, везучи слоїки та бідони хто велосипедом, хто автомобілем. Ті, хто не має часу на заготівлю, можуть купити сік і на ринку: підприємливі сільські мешканці налагодили його поставку в півторалітрових пластикових пляшках. Коштує така пляшчина зовсім небагато — 2,5 гривні. Це навіть дешевше за воду, а користі — у кільканадцять разів більше.
Минулої неділі у полтавській Галереї мистецтв урочисто відкрили традиційну щорічну міжнародну виставку карикатур «Карлюка», яка у рік Євро–2012 має промовисту назву «Футбол об’єднує нас». Крім місцевого творчого об’єднання «карлюківців», цього разу її співорганізаторами стали фундатори фестивалю «Гоголь–фентезі» з Херсона. Як і завжди (вже вдванадцяте!), згадане дійство стартувало в день народження видатного земляка–сміхотворця Миколи Гоголя. Дотримуючись «протоколу», він з’явився перед публікою не з пером, а з футбольним м’ячем та свистком, яким і сигналізував про початок незвичного «матчу» за участю понад 600 карикатуристів із 54 країн світу.
Учора нарешті було названо імена художників, твори яких наповнять грандіозний проект — першу Українську бієнале (Арсенале–2012). Виставка з досить похмурою назвою «Найкращі часи, найгірші часи. Відродження та Апокаліпсис у сучасному мистецтві» триватиме від 24 травня по 31 липня. Анонсом цієї події, непересічної для України за масштабом та вартістю, стане презентація «Золотого лотоса» корейського художника і дизайнера Цой Джонґ Хва на майдані Незалежності 7 квітня. Арт–акцію заплановано на 19.00.
Якщо ви днями завітаєте до Будинку архітектора і побачите там актора Володимира Горянського в екстравагантному образі — не дивуйтеся. Епатажний грим, легінси з тунікою, строкате боа і височенні підбори — все це треба для роботи. Цьогорічний тріумфатор «Київської Пекторалі» Віталій Малахов репетирує виставу «Він — моя сестра». Тут у Горянського — роль трансвестита–життєлюба. Партнер Володимира у цьому спектаклі — російський актор Олексій Маклаков, широкій публіці він відомий як прапорщик Шматко із серіалу «Солдати». Також у цій антрепризі задіяні артисти київських театрів Василь Кухарський та Катерина Рубашкіна.
«Відкритий лист до Пшонки», опублікований «Україною молодою» (номер 9 за 19.01.2012 року), викликав чималий резонанс. Ще б пак — дев’ятеро доволі відомих у Дніпродзержинську людей звернулися до Генпрокурора зі звичайним, а з іншого боку, красномовним, запитом, реакція на який, на переконання підписантів, однозначно засвідчила б, чи ця поважна структура послуговується винятково законом, чи є просто зброєю для політичних розправ iз невгодними нинішньому правлячому режиму в Україні. Адже з самого початку «Відкритого листа» всі акценти розставлялися однозначно: «Вікторе Павловичу! Спостерігаючи за діями установи, яку Ви очолюєте і яка намагається поновити карні справи проти людей не з провладної команди, незважаючи на термін давності, ми дійшли висновку, що навряд чи можна сподіватися на досягнення торжества права в Україні. А якщо Ви і працівники прокуратури вважаєте свої дії правильними, пропонуємо задля справедливості поновити перегляд і розслідування давніх карних справ В. Ф. Януковича, позаяк у них по сьогодні дуже багато нез’ясованих обставин». Отож питання до Генпрокурора ставилися цілком конкретні: «з’ясувати, хто і на яких підставах скоротив для В. Ф. Януковича термін перебування за ґратами за тяжкими статтями Кримінального кодексу», «з’ясувати, де і коли В. Ф. Янукович здобув середню і вищу освіти і високі наукові звання; де, коли і що він викладав перед отриманням звання професора», «з’ясувати, яким чином привласнені заповідні території Межигір’я, за які кошти здійснюється його забудова», «з’ясувати законність відміни Конституційним Судом конституційної реформи 2004 року, а також хто несе відповідальність за зміну конституційного устрою в країні» і так далі в такому ж дусі.
Відповідь на звернення надійшла досить швидко. Щоправда, не безпосередньо від пана Пшонки, якому воно адресоване, а чомусь від заступника начальника управління — начальника відділу захисту конституційних прав і свобод громадян Р. Романчука. Сам же текст відповіді й узагалі вражає настільки, що справді якісь інші слова для її оцінки, окрім лайливих, тут підібрати складно: «У листі Вами не наведено порушень закону та конкретні відомості, — йдеться у тiй вiдповiдi, — що унеможливлює проведення перевірки». Ось так — не більше й не менше. Виявляється, пересічні громадяни повинні «наводити порушення закону», і тільки тоді проведення перевірки Генпрокуратурою стане можливим. Та й чи не конкретні відомості наводяться авторами «Відкритого листа» хоча б у вищенаведеному переліку поставлених на розгляд паном Пшонкою запитань?
Аби розставити всі крапки над «і», кореспондент «УМ» зустрівся з одним з авторів цього звернення, 57–річним інвалідом війни в Афганістані Костянтином Писаренком.
«Це портрети тих наших славних попередників, чиї надбання дійшли до наших днів, якими ми маємо пишатися і цінувати, — зазначив у розмові з «УМ» ініціатор та ідейний натхненник проекту «Українці у світі», народний депутат Петро Ющенко. — І коли ми говоримо про державні атрибути, такі як прапор, герб і гімн, то, я певен, поруч iз ними має стояти і Національна картинна галерея. Як Лондонська картинна галерея, якій уже 250 років, як картинні галереї Вашингтона, Сiднея, Парижа, Варшави. Два роки тому таку галерею почали створювати у Москві, плануючи зосередити її в колишньому музеї Леніна. Цілком можливо, що багато українців потраплять туди під грифом «російських героїв». Недавно на одному з російських телеканалів бачив цікаву передачу про Володимира Маяковського. А чи багато з нас знає, що його батько родом iз села Маячки на Херсонщині, а мати — українка з Кубані Тетяна Павленко?»
Стан Оксани Макар, за порятунком якої стежить уся Україна, залишається вкрай важким. За словами доктора Донецького опікового центру Еміля Фісталя, «рани надзвичайно глибокі, видно навіть понівечені вогнем кістки. Дівчинка практично спалена дотла». Оплату лікування зґвалтованої, напівзадушеної та спаленої заживо дівчини з Миколаєва повністю взяв на себе благодійний фонд Ріната Ахметова «Розвиток України», який виділив на потреби Донецького опікового центру більше 300 тисяч гривень.
Напередодні парламентських виборів, у жовтні цього року, українцям варто прискіпливіше придивитися до тих політичних сил, яким вони симпатизують. Приміром, не раз подумати, за кого віддати свій голос, доведеться мешканцям міста обласного значення Нетішин, розташованого на межі Хмельницької та Рівненської областей.
