Серед вітчизняних професіоналів–телешоуменів — він один із небагатьох. Андрій Доманський — ведучий проектів Нового каналу «Весілля за 48 годин», «Хто проти блондинок?», «Тільки правда?» — гість у нашій телевітальні.

— Владико Євстратію, розкажіть, будь ласка, про Великодню трапезу служителів церкви.
— Протягом семи тижнів Великого посту православні готуються до Великодня. І в піст включається не лише духовна частина: молитви, сповідь, причастя, а й тілесна, яка стосується обмеження в їжі. День Воскресіння Христового, коли піст закінчується, — то початок споживання їжі не пісної, а скоромної. Він для православних християн обставлений особливим чином. Найперше — освячуються пасхальні приношення, які будуть поставлені на великодній стіл. За традицією, у першу чергу благословляються церквою дві страви: паска — здобний солодкий хліб, який символізує одночасно Царство Небесне, та солодкість спілкування з Богом і радість Великоднього свята, а також крашанки чи писанки, які теж є символом Воскресіння.

«УМ» уже писала про очікувану прем’єру на каналі «К1» проекту про світське життя «Повна версія». Уже крутилася реклама, час виходу анонсували у телепрограмах. Але не склалося. За версією Тетяни Гончарової, ідеолога нової програми, «тому що на К1 злякалися, як відзняли Черновецького». Після виходу минулого понеділка (у день народження Гончарової, до речі) на каналі «Сіті» проекту Гончарової—Калатай з іншою назвою «Ангели і демони» слова Тетяни видаються не надто правдоподібними. Новий посередній телепродукт — принаймні поки що — швидше підтверджує неофіційну інформацію про неприйняття проекту керівництвом групи «Інтер», куди входить «К1», через його загальну якість.

Чутки про повернення на канал «1+1» ведучої Алли Мазур пішли на надцяте коло. Нагадаємо, що офіційно вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною. На сайті «Плюсів» висить її фотографія як одного з облич каналу, а в прес–службі кажуть, що як тільки Алла прийме рішення вийти на роботу, усі відразу ж про це дізнаються.

Модернового і містичного письменника–людину показав у документальному проекті «Птаха–Гоголь» Леонід Парфьонов. Як завжди, автор історично–публіцистичного циклу «Намєдні» засипає глядачів фактами, кожен з яких ілюструє динамічним відеорядом: стіни та інтер’єри сучасних будинків і вулиці Петербурга, Парижа, Рима, Ніцци з допомогою комп’ютерної графіки у фільмі постійно трансформуються. Використання технічних досягнень, однозначно, притягує до екранів тих, хто не дуже захоплювався Гоголем у школі, читаючи «Ревізора».

В анекдоті перефарбована у шатенку білявка — це штучний інтелект. Ким є від природи темноволоса дівчина, яка посвітлішала завдяки блонду, можуть розмірковувати прихильники теорій визначення розумових та інших здібностей за кольором очей і розмірами будь–яких частин тіла, а також глядачі шоу «Хто проти блондинок», яке нещодавно стартувало на Новому каналі. Ми ж спробуємо з’ясувати, чи вітчизняний варіант випробуваного телевізійниками інших країн голландського формату Beat The Blondes зумів стати конкурентоспроможним інтелектуально–розважальним шоу, де органічно поєднуються видовище, гумор і «зарядка» для розуму.

Другий проект для любителів подорожувати минулої суботи запустив «Перший Національний». Тепер на першій кнопці не лише «Вихідні по–українськи» з Тетяною Куликівською, а й «Weekend на колесах» із новою ведучою, студенткою Інституту журналістики Олександрою Балютою. Поки що програми перегукуються: обидві команди показують Україну. Хоча за умови якісного виконання це, швидше, «плюс», а не «мінус», оскільки всі існуючі туристичні програми на вітчизняних каналах розповідають, як правило, про зарубіжні принади.

Що б робили українці, якби не завезли основний наш «хліб» — картоплю? Можливо, були б здоровіші, якби їли прадавній коренеплід своєї землі — ріпу, що навіть онкохвороби «відлякує». Можливо, були б стрункішими, якби імпортували менш калорійний, ніж картопля, рис. Але маємо те, що маємо. Картоплю, батьківщиною якої є Америка, люблять усі. І навіть найаскетичніші прихильники дієт, розуміючи, що від цього коренеплоду можуть з’явитися зайві жирові відкладення, не стримуються від поїдання хоч кількох шматочків підсмаженого щастя.

Телебачення — це не лише картинка на блакитному екрані. Це потужний бізнес і безпосередні чи приховані засоби впливу на свідомість глядачів. Тому не треба сприймати, наприклад, заборону трансляції кількох російських каналів — «Первый канал. Всемирная сеть», «НТВ–Мир», РЕН–ТВ, TVCI та «РТР–Планету» як ущемлення демократії. Водночас варто активніше бити на сполох державникам, які повз вуха пропускають інформацію про зменшення частки української мови в ефірі вітчизняних телеканалів. Про усе це ми говоримо з головою Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталієм Шевченком.

Питання ретрансляції зарубіжних каналів у Європі вирішується дуже просто: канал отримує ліцензію на мовлення, а провайдери — дозволи на ретрансляцію. Але ця проста схема має чітко виписані правила: хто, коли, де і на що замінює, наприклад, ту ж рекламу алкоголю, вимоги до розміщення якої в різних країн — свої, чи політичну рекламу. «Проблемними питаннями в Україні є причини обмеження ретрансляції, відсутність чіткого визначення, що таке адаптація, а також чітке розмежування понять «ретрансляція» та «адаптація» і «адаптація» та «авторські питання», — каже медіаюрист, директор Інституту медіаправа Тарас Шевченко.