Учора на Хрещатику висадили понад 70 молодих «заморських» каштанів. Цей сорт називається carnea Briotii, і такі дерева не їсть каштанова міль, на відміну від тих каштанів, які нині ростуть на головній вулиці країни.

Перша парламентська «тушка» Андрій Табалов заявив про готовність повернутися в рідні пенати «Батьківщини», але за умови, що Арсеній Яценюк залишить посаду глави цієї фракції. Приводом для цього 30–річний нардеп назвав загострення президентських амбіцій пана Арсенія, початок передвиборчої кампанії, замаскованої під акцію «Вставай, Україно», відсутність конструктиву, нездатність досягати компромісу, що призвело до «виїзного» засідання парламенту та програш у боротьбі за київські вибори через низьку явку саме депутатів з «Батьківщини».

Після провального мітингу 2 квітня під Верховною Радою, коли опозиція не змогла зібрати належну підтримку, три фракції вирішили «реабілітуватися» і провести в Києві достроковий мітинг у рамках акції «Вставай, Україно!» Заклик на головне зібрання 18 травня лишається чинним, а позавчора в парку Шевченка біля Червоного корпусу університету зібралося близько 10—12 тисяч прихильників опозиції.

Чи то погідний вихідний день — Благовіщення — так подіяв на киян та гостей міста, чи новина щодо можливої появи на трибуні звільненого Юрія Луценка, але політичні лідери залишилися задоволені явкою своїх прихильників. Як сказав у коментарі «УМ» народний депутат від «Батьківщини» Олександр Бригинець, «українці почали серйозніше ставитись до подій, які відбуваються у країні, — це однозначно. І, можливо, саме пасивність 2 квітня змусила їх прийти сьогодні. Ми бачимо, що людей сьогодні однозначно більше, але водночас їх недостатньо».

Авжеж, судячи з плакатів, багато маніфестантів приїхали з областей. При цьому, як на око, принаймні половина учасників маніфестації була рекрутована на платній основі. Їх можна було майже безпомилково впізнати по прапорах у руках. Численні прапороносці щільно оточили постамент пам’ятника Шевченку й не бажали відкривати огляд тим, хто стояв трохи далі. Навіть умовляння Арсенія Яценюка з цього приводу були марними. Незважаючи на те, що значна частина зелених прапорів на вудлищах належала його «Фронту змін». Залишалося тільки слухати.

Балакун–проноза Петро Мага з «Шустер live» у житті такий же говіркий та емоційний, але багатогранніший. Актор за освітою режисер сценічних дійств, автор пісень і однієї п’єси каже: «Напевно, найкраще у моєму житті те, що я не живу за рахунок ток–шоу».

Поки опозиція блокувала парламент із вимогою призначити вибори в Києві, вчора зранку регіонально–комуністична більшість на чолі зі спікером Володимиром Рибаком вирішила провести «виїзне» пленарне засідання у будівлі комітетів Верховної Ради неподалік. На вулиці з красномовною назвою Банкова, що навпроти адміністрації Президента.

Якщо в столиці Партія регіонів, стоячи перед загрозою втратити владу, реалізує сценарій максимального відтермінування місцевих виборів, то в масштабах усієї України доводиться застосовувати інші технології. Оскільки вибори Президента 2015 року — неуникненні, нинішня влада планує: а) провести їх в один тур — за таких умов імовірне взаємопоборювання кандидатів від опозиції дає додаткові шанси на переобрання Віктору Януковичу; б) отримати до того часу більш «ручний» парламент, ніж нинішній. Цього можна досягти, якщо скоротити чисельність депутатів ВР, створити верхню палату та провести вибори нардепів лише за мажоритарною системою. Щоб втілити цей план у життя, влада затіяла всеукраїнський референдум.

Вівторковий мітинг не виправдав сподівань опозиції, яка прагнула масовістю «задавити» позицію влади щодо відтермінування виборів у Києві, та фактично допоміг «Регіонам» утримати столицю у своїх руках. До таких висновків прийшли експерти, які вчора виступали в агенції «Українські новини» на прес–конференції на тему: «Засипало і змило рейтинг: суспільно–політичні наслідки снігового колапсу».

Цього мітингу в Києві чекали. Від його масовості залежав висновок, чи може опозиція після виборів зібрати критичну масу людей на ключову маніфестацію, чи ні. Відповідь виявилася негативною. Вчора під Верховну Раду наполягти на своєму праві обирати міську владу вже цього року (конкретно — 2 червня) прийшло близько 5–7 тисяч осіб.

Криза протестного руху була дещо змазана антуражем, за умов якого масовка була затиснута у вузький простір на вулиці Грушевського між комітетами ВР, самим будинком парламенту та готелем «Київ». Далебі, на маніфестації й близько не було тих 20 тисяч осіб, про які говорили організатори з ВО «Свобода». Більшу частину масовки становили оплачені прапороносці та «майданарбайтери» тих партій, які прагнули показати свій вплив на вирішення питання щодо призначення виборів у Києві в червні 2013 року. Аби справити вирішальний вплив на владу, цього, на жаль, недостатньо.

Резонансні законопроекти ВР про призначення київських ­виборів і зниження пенсійного віку для жінок учора були провалені.

В Партії регіонів ще зранку сказали, що голосуватимуть за «столичну» постанову лише після рішення Конституційного Суду, який має розтлумачити деякі норми закону про місцеві вибори. Але в опозиції сподівалися на торжество закону.

Волонтери та партійні активісти роздали в Києві сотні тисяч листівок із закликом прийти 2 квітня на мітинг під Верховною Радою за якихось два дні. Але скільки народу прийде під парламент, щоб «дотиснути» більшість у призначенні виборів мера на червень? І чи розглядатиме ВР це питання сьогодні взагалі?