Власне, амбасадор грузії Грігол Катамадзе, який 25 лютого вручив вірчі грамоти Президентові України, не «новий посол». Дотепер він пропрацював дві каденції на цій посаді, з лютого 2000 року по осінь 2007–го, був дуаєном («старійшиною» закордонного дипломатичного корпусу в нашій країні). Його називають людиною, близькою до президента Саакашвілі. Ймовірно, це посприяло Гріголу Шалвовичу після невеликої «передишки» на рік, коли він працював директором міжнародного бізнесу Банку Грузії, повернутися у знайоме посольське крісло в кабінеті на вулиці Мельникова в Києві.
Перше інтерв’ю грузинського амбасадора українській газеті повністю присвячено аналізуванню військового конфлікту серпня–2008, оцінці різного роду втрат, а також перспективам виходу з глухого кута в спілкуванні з Росією. Пан Катамадзе вірить в історичну справедливість. Російські війська самі залишать грузинські терени, переконаний він — так само, як свого часу СРСР забрався геть із Центрально–Східної Європи.

Попередній президент США Джордж Буш упродовж останніх тижнів перебування при владі призначив понад сто своїх співробітників та радників на престижні посади в міжнародних фондах та інституціях. Буш у цьому не виняток, бо традиція влаштовувати своїх довірених співробітників на стабільно оплачувані посади нараховує у США щонайменше 50 років.

Два супутники зв’язку, американський та російський, зіштовхнулися на навколоземній орбіті на висоті 805 кілометрів над Красноярським краєм Росії. Це перше в історії космонавтики зіткнення таких великих штучних об’єктів, повідомляє американська космічна агенція НАСА.

Українське судно стало на рейд неподалік кенійського порту Момбаса близько дев’ятої ранку за київським часом. Оформлення всіх формальностей тривало майже півдня, тож наші моряки змогли ступити на сушу, вперше за останні майже чотири місяці, лише по четвертій годині (за Києвом).

Джеймс Шерр, знаний у нас політичний аналітик, один із вельми не багатьох у Європі, хто давно і серйозно займається Україною. Він має багато посад, більшість із яких так чи інакше пов’язана з нашою країною, зокрема десять років пан Шерр є консультантом НАТО з питань України, він консультує в цьому британський уряд та Міністерство оборони. Титульна його посада — керівник програм із питань Росії та Євразії Лондонського Королівського інституту міжнародних відносин («Четем Хауз») — дослідницької установи з 85–річним «стажем», яку вважають одним із найбільших «мозкових» центрів Європи.
Днями на запрошення Фонду «Демократичні ініціативи» Джеймс Шерр знов побував у Києві, щоб викласти своє бачення тривог та загроз для України, що виникли на ґрунті фінансової кризи та «газової війни» з Росією. Окремі тлумачення пана Шерра можна назвати дискусійними, втім його розумний, знаючий погляд на ситуацію є важливим.

Минулої ночі у Москві вбили колишнього віце–мера Грозного Гілані Шепієва. За даними правоохоронних органів РФ, вбивця підстеріг 36–річного Шепієва біля входу до під’їзду, коли той повертався додому, підійшов ззаду і двічі вистрелив у голову. Після третього, контрольного, пострілу злочинець кинув зброю на землю і зник. Слідчий комітет при прокуратурі Москви повідомив, що вбивця використав пістолет марки «Байкал».

21 січня в Іраку заарештували жінку, яка вербувала та підготувала до здійснення терактів більше 80 переважно молодих жінок–шахідок. 50– чи 51–річна Саміра Ахмед Яссім аль–Аззаві (на допитах вона заявила, що не знає дати свого народження, а лише рік — 1958), підпільне псевдо якої є Умм аль–Мумінін («Мати всіх вірних»), визнала, що 28 її вихованок здійснили терористичні акти в різних куточках країни. Це при тому, що минулого року по всьому Іраку самогубчі терористичні акти вчинили 32 жінки. Відеокасету з записом зізнання Саміри продемонстрували позавчора журналістам на прес–конференції у Багдаді.

Андрій Піонтковський — один із найцікавіших російських політологів та публіцистів, що перебуває у жорст­кій опозиції до Кремля. Нещодавно прокуратура Російської Федерації навіть намагалась «накинути» на нього статтю «екстремізм», та й не дивно, адже політолог піддав критиці не лише корумповану систему російської влади, а й «вербально замахнувся» на святая святих — особисто на Путіна. На щастя, суд не знайшов «екстремізму» в книжках науковця. Останні кілька місяців Андрій Андрійович перебуває в науковому відрядженні у США, пише книжку. І ось про що розповів «УМ» у телефонній розмові.