П’ятдесят кілометрів від Чернігова і двісті від Києва, кордон України та Білорусі. Саме тут, на пагорбах річкової тераси Дніпра, розкинувся древній Любеч — літописне місто, колись княжа резиденція, а нині — тихе провінційне селище. Тут усе поряд. Замкова гора, де стояла фортеця, у якій князі домовлялися про долю Русі. Руїни кам’яниці нескореного українського гетьмана Полуботка. Печера святого Антонія, батька руського чернецтва. Археологи своїми відкриттями, які відбуваються на очах усього селища, повертають цю історію із забуття.
з червня в Любечі працює спільна експедиція фахівців Чернігівського державного педуніверситету і Національного архітектурно–історичного заповідника «Чернігів стародавній». Керує експедицією доцент педуніверситету Олена Веремейчик. Працюють на двох об’єктах. Кам’яницю Полуботка XVIII століття досліджує загін під керівництвом Олени Веремейчик, а розкопками печери святого Антонія займається завідувач відділу печер заповідника «Чернігів стародавній» Володимир Руденок. Допомагає їм у цьому невеличкий загін студентів–істориків педуніверситету.