Позич мені усмішку, друже!
(Мої ж, розгубившись, втекли...)

Це не камінь в чужий город.
Нам важливі сусіди наші.

Як «патріарх» за віком маю право висловити свою думку осуду щодо сьогодення України.

Саме в ці дні особливо страждає білоруський народ – наші сусіди, з якими від княжих часів ми мали багато століть спільної церковної та державної історії, складаючи до 1686 р. єдину Київську Митрополію. Її неканонічна анексія Москвою мала і продовжує мати трагічні наслідки для Православ‘я

Повстання проти рабства, несправедливості, фальсифікації, знищення білоруської державності. Десятки тисяч громадян Білорусі чинять спротив промосковському режиму Лукашенка, який спричинив жахливу русифікацію білоруського народу, давно здав Кремлю суверенітет своєї держави

Ситуація в Білорусі, жорстке придушення протестів , насильство проти пересічних громадян вимагає реакції Верховної України.

Кавказьких найманців можна розділити на три умовні групи: найманці-професіонали, для яких війна - спосіб життя і заробітку; фанатики - це ті, хто впевнений, що приїхав воювати в Україну з США. Третя категорія - це ті, хто підкорився прямим наказом Кадирова.

Білоруська влада повинна знайти відповідь на вимоги білоруського суспільства, яке прагне і готове до демократичних змін у житті держави. Насильству, масовим репресіям не місце в сучасному цивілізованому світі. Вважаю, що білоруській владі необхідно негайно припинити насильство

Тримаю в руках багато­сторінкову щоденну газету, в якій надруковано рейтинги всіх українських президентів.

Сьогодні, вчора, позавчора,
Щовечора, щоранку,