Учора опівдні «червоний півень» порядкував на складах хімічного непотребу, що є «спадщиною» від колгоспу у селі Новогорівка Токмацького району.

Через брак коштів цього літа Міністерству оборони України вперше довелося скористатися орендованим паромом, аби успішно завершити тринадцяту ротацію миротворців з України в Ліберію. Для самих військових в умовах кризи напружена робота в Африці вже здається не тяжкою працею, а скоріше бажаним лотерейним квитком. Щоб потрапити до складу миротворців ООН, українські військові проходять складний конкурс: аж сім претендентів на одне місце. Про те, як живеться нашим хлопцям в умовах далекої країни, я довідалася від херсонських військовослужбовців 56–го окремого вертолітного загону Збройних сил України. Капітану 11–го окремого полку армійської авіації Олександру Світличному служити в Африці сподобалося: там не треба заощаджувати на бензині, а за роботу добре платять.

Телеглядачам «за тридцять» не варто представляти стрічку режисера Леоніда Бикова «У бій ідуть одні старики». Лірична картина про бойові будні гвардійського винищувального полку другої, «співочої», ескадрильї заслужено стала кіношедевром. Хоча на початку сімдесятих років уже минулого століття режисерові Леоніду Бикову на кіностудії імені Довженка доводилося не раз пробивати зйомки фільму. Згодом уже готову стрічку за «негероїчність» консервувало Держ­кіно. Та телеглядачі все ж побачили фільм завдяки легендарному Олександрові Покришкіну, який після перегляду сценарію виніс доленосний вердикт: «Ось це і є війна». Потім, у радянський період, було 67 показів лише на центральних каналах, сумарно ще більше — на республіканських.

Шукачі пригод часто навіть не здогадуються, наскільки серйозними можуть бути їхні пригоди. Не здогадувались про них і 68 пасажирів корабля «Оушн нова», серед яких були два українці та один росіянин. Вони вирушили в екзотичну мандрівку водами Антарктики, але закінчили її в полоні стихії.

Розповіді знайомих про те, як працюють у Києві «евакуатори» та «блокіратори», змушують здригатися. Для когось став шоком візит на історичну батьківщину — одна українка за походженням та іноземка за способом життя не могла збагнути, куди поділась її автівка в ряду таких саме «неправильно» припаркованих машин та яке відношення до її зникнення має незрозумілий папірець на паркані — «привіт» від наглядачів дорожнього порядку.

Лихо на Харківщині почалося з банальної пожежі. За однією інформацією високопосадовців, позавчора близько 15.00 спалахнув ліс, наближений до складів із боєприпасами 61–го арсеналу Південного оперативного командування Сухопутних військ України. За іншою — пересушена спекотним сонцем трава, що росте неподалік від тієї ж військової частини. Але як би там не було, вогонь миттєво перекинувся на два склади з боєприпасами, після чого пролунали перші вибухи.

Відтік капіталу впродовж збройного конфлікту склав сім мільярдів доларів, повідомив віце–прем’єр Росії, міністр фінансів Олексій Кудрін під час прес–конференції в Москві. Таку ціну Росія заплатила за воєнну інтервенцію до Грузії лише за два торгових дні, які передували вчорашньому повідомленню про вивід російських військ із Грузії. «На шість мільярдів у п’ятницю 8 серпня та на один мільярд у понеділок 11 серпня», — повідомив Кудрін. Але уточнив при цьому, що йдеться не про чистий відтік капіталу, а про валовий. Міністр фінансів також повідомив, що, за його оцінками, чистий притік закордонного капіталу до кінця 2008 року буде нижче за прогноз Центробанку Росії, встановлений на рівні 30—40 млрд. доларів.

Уряд виділив три додаткових літаки для евакуації українських громадян із Грузії. Як учора близько першої дня повідомила прес–служба Кабінету Міністрів, до Грузії вже вилетіли два українські літаки: один із Донецька до Батумі, другий — із Одеси до Тбілісі. Третій мав вилетіти вчора о 15.00. Також евакуація відбуватиметься і морським транспортом із порту Батумі, зокрема, вчора звідти планувалося відправити пором компанії «Укрферрі», на якому зможуть повернутися 150 наших співвітчизників.

Дощі тривали з 23 липня й аж до вчорашнього дня, внаслідок чого збитків, як матеріальних, так і людських, зазнали п’ять західно–українських областей. Опади підтопили тисячі людських городів і помешкань, десятки мостів і автошляхів опинилися перед загрозою повної руйнації. На підмогу бійцям Міністерства з питань надзвичайних ситуацій підключилися військові та правоохоронці. Завдяки цьому вдалося врятувати і щойно народжених українських громадян — на Прикарпатті бійці спецпідрозділу «Беркут» вчасно забрали з епіцентру негоди новоявлену матір. Утім для 24 українців, з яких шестеро — діти, стихія на вихідних стала останньою картиною в їхньому житті.