Цього тижня на Новому каналі ранок для телеглядачів розпочався справді по–новому: замість трійці Фреймут — Педан — Притула ведучими «Підйому» стали Ольга Цибульська, Роман Скрипін та Андрій Шабанов. Зміна ведучих ранкового проекту на будь–якому іншому каналі — подія не надто значуща. Але «Підйом» — виняток. Бо за майже три роки роботи тріо Ольги Фреймут, Сашка Педана та Сергія Притули стало майже іконою стилю ранкового ефіру. Комусь вони подобались, хтось на них не хотів дивитися, а особливо — слухати, але це була команда, що працювала злагоджено і яскраво. Трохи більшу чи приблизно таку енергетику безпосередності, невимушеності й позитиву несли хіба що їхні попередники — Юрій Горбунов та Маша Єфросиніна.

Минулого тижня для вітчизняної телевізійної індустрії стартував один з етапів переходу на цифрове мовлення — Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розпочала прийом заяв для участі у двох конкурсах, за результатами якого не пізніше 19 серпня має ліцензувати на «цифру» 28 загальнонаціональних i близько 380 регіональних та місцевих телеканалів. Цьому ще не утвореному пулу гарантована присутність у телеефірі після відключення у 2015 році звичного для всіх аналогового ТБ — у відповідності до міжнародної угоди, підписаної Україною ще 2006 року. Усім глядачам цифрового телебачення обіцяють картинку високої чіткості і практично стовідсотковий доступ до обраних загальнонаціональних каналів. Але сам процес переходу до «цифри» породжує багато питань, на які ніхто не дає відповіді.

Про цифрове телебачення чули всі, але не багато знайдеться тих, хто розуміє, що насправді відбуватиметься після 17 червня 2015 року — коли мають відключити звичне аналогове мовлення. Популярно розповідає про цифрові телеперспективи Олександр Богданов, начальник відділу розвитку та новітніх технологій Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (КРРТ).

Та не втомимося ми, творячи добро. Ці слова сказав ще давньогрецький філософ Плутарх. У сьогоденні ми частіше чуємо про шахрайства, насилля та бажання правдами і неправдами створити благополуччя для себе. Але це не означає, що ніхто не робить добрих і безкорисливих справ. На рахунку учасників Всеукраїнського конкурсу «Добро починається з тебе» упродовж року — 412 реалізованих благодійних програм. А це, у свою чергу, тисячі пенсіонерів, ветеранів, хворих, які відчули турботу; розчищені стіттєзвалища; нові сквери і сади; дослідження білих плям і заглиблення в історію свого краю.

Коли демагоги сперечаються з приводу, українську чи російську мову треба вивчати у школах, учні та вчителі доводять, що найбагатші знаннями і вміння мають ті, хто штудіює їх якомога більше. Київська гімназія №56, що нині має звання «Лідер сучасної освіти», ще з 1973 року була школою з поглибленим вивченням англійської мови, давно співпрацює з Лінгвістичним університетом (раніше — Інститут іноземних мов). У колишній школі для дівчаток сучасні учні вивчають англійську, німецьку, французьку та іспанську, а найздібніші проходять мовну практику в Англії, Іспанії та Нідерландах. Тому не дивно, що саме на базі цієї гімназії проводили науково–пошукову конференцію «Інновації у середній школі у контексті діалогу педагогічних культур: Україна — країни світу», де зібралися педагоги–практики і науковці.

Позавчора в Українському домі у Києві, як майже щороку, відома лікарка Ольга Богомолець радувала слухачів концертом авторського романсу «Біла симфонія». Цього разу пісні на слова Ліни Костенко, яка також була у залі, звучали у супроводі Харківського молодіжного симфонічного оркестру «Слобожанський». Але у пісенно–музичну партитуру вечора вплівся відголос безмiру. Уночі у вихiднi молодики напідпитку увірвалися на територію створеного Ольгою Богомолець етнографічного музею «Замок Радомисль» (це на Житомирщинi), повалили кілька секцій паркану, зламали і витоптали рідкісні рослини в ландшафтному парку.

Над документальними програмами «Небувалий землетрус: година, що перевернула Японію» та «Техногенна катастрофа: японська трагедія» лауреат трьох премій «Еммі», журналіст Скотт Вейнбергер почав працювати відразу після трагедії. Цього разу — як продюсер. У США ці проекти телеглядачі побачили ще 28 березня — через 17 днів після руйнівного землетрусу в Японії. Український глядач документалістику, вироблену компанією Weinberger Media на замовлення каналу «Дискавері», зможе переглянути на цьому каналі в неділю, 15 травня.

— Андрію, на ваше переконання, чому і хто не зацікавлений у роздержавленні засобів масової інформації? Чому Верховна Рада вже кілька років поспіль не може прийняти відповідний закон?

— Більшість людей у роздержавленні видань зацікавлені: журналісти, які працюють у бюджетних газетах і які втомилися заглядати в рот начальникам, читачі, котрим потрібні цікаві газети, які правдиво розказують про те, що відбувається на місцях, а не співають осанну місцевим вождям. Не зацікавлений у роздержавленні ЗМІ чиновник, який не вміє працювати по–сучасному. Більшості політиків і чиновників важко змиритися з думкою, що преса має отримати повну свободу. Україна — одна з небагатьох країн у Європі, де все ще залишається преса, заснована органами влади. Це «совковий» рудимент, і наше завдання — якнайшвидше його позбутися.

«Чому мама не п’є каву? — Бо чай бодрить твою маму!». Римування слів, що звучать iз телевізора, не може не привернути увагу двозначністю. Але дорослі цей словесний мотлох відразу можуть викинути з пам’яті. А діти, навіть якщо не просиджують годинами перед телеекраном, а натрапили на «цікаву» рекламу випадково, через кілька днів можуть несподівано процитувати почуте в зовсім несподіваний момент — просто після озвученого мамою бажання попити каву...

Уже третій рік поспіль компанія Film.ua спільно з телеканалом ICTV до Дня Перемоги запускає черговий воєнний проект. 2009 року це була прем’єра «Полювання на Вервольфа», 2010–го — «Паршиві вівці». Від телесеріалу «Балада про бомбера», який глядачі побачать 9 травня, генпродюсер Film.ua й продюсер фільму Віктор Мирський очікує «взагалі безпрецедентних цифр» рейтингу. За минулий рік це наймасштабніший телесеріал для вітчизняної кінокомпанії. Загалом робота над «Баладою про бомбера» за повістю Михайла Веллера тривала мало не три роки. Торік навеснi визначилися з акторами і почали зйомки. Фільм про війну, льотчиків і любов високобюджетний. У ньому вперше в Україні за посередництва комп’ютерної графіки та спецефектів відтворено повітряні бої, як у голлiвудських картинах. DVD–права на стрічку вже продали в Росію, де «Бомбера» показує Перший канал, Велику Британію та Чехію.
Восьмисерійну «Баладу...» Film.ua знімав разом iз пітерською студією «Шпіль» (підрозділ СТВ). Актори — переважно російські, трьох основних «фріців» грають німці. Чи, можливо, щоб вітчизняні продакшни й кінокомпанії наповнювали телесеріали українським матеріалом, «УМ» спробувала з’ясувати в розмові з Віктором Мирським.