Уже водинадцяте вітчизняні телевізійники «тріумфували» — отримували статуетки так званої національної премії, якою опікуються галузеве об’єднання «Індустріальний телевізійний комітет» разом iз Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. Минулого четверга роздали 37 «Телетріумфів» за основними номінаціями та два — як спеціальні відзнаки.

Проте навіть яскрава якісна, «обгортка» не може приховати протиріч премії та її неузгодженостей із реаліями...

Є така норма в діючому законі «Про телебачення і радіомовлення»: «у радіопрограмах музичні твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щотижневого обсягу мовлення». Те, що її майже ніхто не виконує, — знає трохи не кожен. Але зараз про інше. Півтора року тому народний депутат від Партії регіонів Олена Бондаренко ініціювала скасування цієї квоти, мотивуючи свої «благі» наміри тим, що нішеві радіостанції не можуть набрати такий обсяг, скажімо, вітчизняного джазу. Хто б дійсно хотів вирішити задекларовану проблему, у процитовану законодавчу норму просто додав би меншу квоту саме для нішевих радіомовників. Але розвиток подій свідчить, що у скандального законопроекту «регіоналки» зовсім інша мета. Інакше чому в прийнятому в другому читанні, тобто ухваленому Верховною Радою законопроекті, з чинної норми «у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт або музичні твори українських авторів чи виконавців» не лише відсікли тематично–музичну останню (виділену) частину, а й удвічі зменшили цифру? Таким чином, перероблене речення стосується вже не лише радіостанцій, а й телеканалів, які з введенням поправок матимуть право фактично лише на чверть наповнювати свій ефір вітчизняним продуктом. Хоча в іншій статті написано: «Ліцензіати (крім супутникового мовлення) у проміжках часу між 07.00 та 23.00 повинні дотримуватися таких пропорцій між українськими та іноземними програмами:  програми європейського виробництва повинні становити не менше 80 відсотків, у тому числі не менше 50 відсотків — програми українського виробництва». (Під визначення «Європейські аудіовізуальні роботи» підпадають і російські).

Учора, в День працівників радіо, телебачення і зв’язку, менеджери п’яти медіа–груп — «Інтер», «1+1», StarLightMedia, «Україна» та «Український Медіа Холдинг» — публічно попросили депутатів зробити їм «подарунок» — відхилити внесення змін до Закону «Про захист суспільної моралі». Основний месидж, який прозвучав на вчорашній прес–конференції «Медіа і мораль», — не треба закривати очі на існуючі проблеми, але для їхнього вирішення не варто затверджувати закони, норми яких стануть інструментарієм для цензури.

Львівський телеканал ZIK за рік зміг стати впізнаваним поза межами регіону. Стартувавши з шістьма проектами, вже має більше двох десятків, у яких подається не причесана «під владу» інформація. Яким чином це вдається робити, пробуємо з’ясувати у гендиректора каналу Дмитра Добродомова.

Останнім часом компанія Film. ua разом з російськими партнерами активно продукує телефільми. Серед останніх робіт, зокрема, «Дорога в порожнечу» спільного виробництва з санкт–петербурзьким «Інтра–фільмом».

У вітчизняному розважальному телебаченні Маша Єфросиніна, безперечно, прима. Її зірка засяяла у «Підйомі» Нового каналу. Потім ведуча зробила кількарічну перерву у стосунках з цим мовником. Але вже кілька сезонів поспіль вона — обличчя молодіжно–сімейного каналу, який закликає жити яскраво.

Серед вартих уваги телепроектів, які нещодавно з’явилися у телеефірі, — «Портрети з Сергієм Дорофєєвим» на «5–му каналі». Хоча, здавалося б, розмови у студії з Арсенієм Яценюком, Ганною Герман, Володимиром Литвином — що нового може почути глядач. Утiм харизма ведучого, вміння доречно сказати: «Я не знаю, поясніть»; конкретні короткі запитання, які потребують коротких і конкретних відповідей; вміння коректно повернутися до запитання, що лишилося без відповіді, — все це перетворює візаві з балакунів–демагогів на людей, які повинні відповідати за свої слова.

Подразником для значної частини глядачів «Першого інформаційного» є те, що Сергій Дорофєєв — російськомовний журналіст. Об’єктивне пояснення цьому — він iз Білорусі. Донедавна працював там на каналі ОНТ, звідки його «попросили» після того, як закрили неугодні владі програми, які вів Дорофєєв.

Цього тижня на Першому Національному стартував перший вітчизняний серіал про сучасних школярів, в якому реальність переплетена з фантазіями головного героя Сергія. А у голові цього підлітка є місце Робінзону Крузо, розвіднику часів Другої світової, Отелло і Дездемоні. Кіношною елітною школою стала справжня дніпропетровська «найкрутіша» школа «Планета щастя». А більша половина дітей–акторів — вихованці місцевої Студії кіно, телебачення і театру «Вмєстє». У кожній серії присутня зірка, скажімо, брати Борисенки, Даша Малахова або Максим Неліпа.

Про серіал ми говоримо з Людмилою Степанівською, одним iз продюсерів серіалу, журналістом, яка працювала, зокрема, на дніпропетровських каналах — «27–му» та «11–му».

«Інтер», «1+1», Новий, «Україна», СТБ, ICTV та Перший Національний у прайм–таймівських новинах уже традиційно надають перевагу владі та її діям, не балують увагою опозицію, розповідають про видовища, кримінал та катастрофи. Такий висновок дослідження, проведеного у вересні громадською Академією української преси разом з ученими–соціологами. Про те, чому укорінюються «традиції», які нівелюють право глядачів отримувати достовірну інформацію, ми говоримо з медіа–експертом, виконавчим директором Інституту масової інформації Вікторією Сюмар.

Цього тижня за результатами перевірки, проведеної ще восени минулого року, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення винесла попередження телеканалу ТVі. Протизаконно і безпідставно, вважає Микола Княжицький, його гендиректор. «Регулятор покарав ТVі з єдиною метою — дати друге попередження й анулювати ліцензію. Ми будемо оскаржувати це рішення у суді».

Цей канал з’явився в ефірі лише трохи більше трьох років, а зараз його можна знайти у кабельних мережах і на супутнику. Коли ТVі називають опозиційним, Микола Княжицький уточнює: «незалежний». Незважаючи на позбавлення ефірних частот, канал не прогинається перед владою і продовжує відстоювати свою правоту через суди. Як вдається залишатися непідконтрольними у часи, коли експерти фіксують збільшення на телебаченні цензурованої інформації, пробуємо з’ясувати у розмові з Миколою Княжицьким.