Партія «Русскоє єдінство» заявила про свій намір пройти 9 травня маршем головними вулицями міста Лева до Пагорба слави, щоб покласти там квіти. У Сімферополі навіть працює мобілізаційний пункт для охочих долучитися до акції. За словами одного з організаторів, голови Сімферопольської міської організації партії «РЄ» Сергія Юхіна, «кожен доброволець має усвідомлювати всю серйозність свого вчинку, бути ідеологічно підготовленим». «Це не пікнік, а серйозний захід», — охарактеризував специфіку маршу Юхін. Як зазначають організатори, працюватимуть і виїзні мобілізаційні пункти. Сам «русскій єдініст» свідомий, що ситуація у Львові настільки не проста, що це може викликати відверте протистояння. Але посилається на численні листи від львів’ян, котрі, мовляв, хочуть долучитися до святкової ходи. «Та якщо нам намагатимуться зіпсувати свято, ми до цього готові й не боїмося — наше діло праве», — бравує він.

Найпотужніша львівська наукова бібліотека імені Стефаника «не витримала» і звернулася до суду з позовом на ухвалу міської ради. Нагадаємо, за ухвалою міських депутатів храм апостолів Петра і Павла, або ж костел єзуїтів, передали Львівській архієпархії Української греко–католицької церкви. Суть проблеми в тому, що «совєтська» влада свого часу віддала один iз найбільших львівських храмів у розпорядження бібліотеки, яка там влаштувала книгосховище.

Ректор Українського католицького університету Борис Гудзяк вважає, що освіту хочуть поставити на коліна. «Сьогодні є страх: і люди бояться, і ректори бояться. Хотілося б заохотити один одного, але поки що не вдається», — розповів ректор Українського католицького університету в інтерв’ю Радіо «Свобода».

Сьогодні і завтра в Українському католицькому університеті у Львові триватиме зліт істориків з усієї України — від Чернівців до Донецька, на якому обговорюватимуть нові підходи до непростої української історії. Організувались історики самотужки, уникаючи «допомоги» державного бомонду Києва чи політичних партій. Гуртувались навколо професійної Асоціації вчителів «Нова Доба» за підтримки програми дослідження сучасної України імені Петра Яцика та Ради Європи. Крім учителів, спільно працюватимуть i професійні дослідники зі світовим іменем. Зрештою, кажучи народною мовою, учасники зібрались не з метою обговорити, хто ліпший — сталіністи чи націоналісти, Сталін чи Бандера — суть дискусії в іншому.

Позачергові сесії Львівсь­кої та Тернопільської облрад учора зібралися, аби відреагувати на київські рішення про позбавлення Степана Бандери і Романа Шухевича відзнак Героїв України.

У Львові згуртувалися всі націонал–демократичні та націоналістичні сили області — від «нашоукраїнців» до «свободівців». Місцевих обранців, які вийшли до пам’ятника Бандері, не зупинив навіть дощ. В ухваленому зверненні депутати наголосили: «вважаємо, що суди пішли на повідку тих агентів Кремля, які сьогодні засідають у вищих ешелонах української влади, а постанови про скасування указу суди ухвалили за вказівкою Банкової на догоду Путіну і Медвєдєву... Вороги України не могли подолати Бандеру живого, вони бояться його і мертвого. Війну проти Бандери і терор проти бандерівців ми, депутати Львівської обласної ради, розцінюємо як наступ на громадянські, конституційні та національні права українців. У цьому протистоянні ми будемо з нашим народом».

Політична ситуація на Галичині, попри намагання «донецької» влади, поступово зайшла в глухий кут. Як з’ясувалося, на одній харизмі Віктора Януковича і відповідному адміністративному ресурсі далеко не заїдеш — у Львові політики влади не бояться, хоча й заграють iз нею. Місцеві вибори продемонстрували, що одного бажання «Регіонів» «розрулювати» проблеми замало — доведеться домовлятися з місцевою опозицією і йти на поступки.

Сказати, що у Львові отця–ректора знають чи люблять — не сказати нічого. І хоча за рівнем упізнаваності він поступається поп–дівам чи мітинговим «королям», але Борис Гудзяк непомітно став одним із символів духовного відродження новітньої України — не совдепівської і не ультра–націоналістичної. З одного боку, він згуртовує тих, кому не байдуже слово правди і науки, а з іншого — намагається впроваджувати в суспільство християнські цінності. А от на весь світ прославився Борис Гудзяк після провальної спроби «підписання» працівниками СБУ. Щонайприкріше, вимагали «лояльності», певно, у всіх львівських ректорів, але Гудзяк був єдиним, хто наважився піддати цю справу публічного роз­голосу. Очевидно, саме завдяки тому і вдалося оборонити студентів перед масованими атаками яструбів Валерія Хорошковського, який під тиском світової громадськості був змушений перепрошувати за своїх недбалих оперів.

Чи буде цьогорічний грип настільки ж страшним, як торік? Які віруси вже «хазяйнують» в Україні, яких слід чекати найближчим часом? Із цими запитаннями «УМ» звернулася до директора Українського центру грипу та ГРІ МОЗ України, доктора медичних наук Олександра Гриневича.

«Карпатське море? — недовірливо перепитували нас на заправці у Бориславі, — та яке там море у горах, хіба жартуєте». Як би там не було, але море у Карпатах таки будували, хоча й цю легендарну місцину навіть із картою довелося шукати майже навпомацки. Дорога, якщо її можна так назвати, пролягає мальовничими карпатськими узліссями. На щастя, чим ближче до пункту призначення, тим точніше місцеві мешканці, і малі, й дорослі, радили як ліпше доїхати. Основні вагання були хіба як краще охрестити останній радянський довгобуд: довелося почути і «гребля», і «бункер»...

Днями у Львові, нарешті, визначили подальший режим роботи Музею «Тюрма на Лонцького», який прославили допити в СБУ його директора Руслана Забілого. Перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Мирон Янків провів робочу зустріч iз заступником голови Українського інституту національної пам’яті Олегом Омельченком та працівниками центрального апарату СБУ на предмет виконання указу Президента. Нагадаємо, Віктор Янукович дав доручення передати цілісний майновий комплекс Національного музею–меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» УІНП.