Альтернативна iсторiя?

14.01.2011

Сьогодні і завтра в Українському католицькому університеті у Львові триватиме зліт істориків з усієї України — від Чернівців до Донецька, на якому обговорюватимуть нові підходи до непростої української історії. Організувались історики самотужки, уникаючи «допомоги» державного бомонду Києва чи політичних партій. Гуртувались навколо професійної Асоціації вчителів «Нова Доба» за підтримки програми дослідження сучасної України імені Петра Яцика та Ради Європи. Крім учителів, спільно працюватимуть i професійні дослідники зі світовим іменем. Зрештою, кажучи народною мовою, учасники зібрались не з метою обговорити, хто ліпший — сталіністи чи націоналісти, Сталін чи Бандера — суть дискусії в іншому.

Як наголосив «УМ» один зі знакових українських істориків професор Ярослав Грицак, слід чітко розрізняти між собою поняття «підручника» й «посібника для вчителів». У Католицькому університеті цього разу наголос зроблять на обговоренні принципово нового, бодай для України, посібника, за яким вивчатимуть не так історію, що ділить, скільки історію співжиття, зокрема різних етнічних груп. «Це продовження концепції, що в Україні бере свій початок від кінця 80–х років, — розповів «УМ» Ярослав Грицак, — цей підручник пропонує поліетнічну версію української історії». Водночас, знаний історик iз гіркотою натякнув, що в силу останніх політичних подій та нагнітання історичної конфронтації, не виключає, що навіть цей благий зачин може бути використаний для штучного суспільного протистояння. «У подібних речах найважливіше, аби впроваджувався підхід, що веде до примирення суспільства, а не до конфронтації, — каже професор Грицак, — яка гальмує як компроміс у державі, так і політичні реформи».

Відтак Любов Гаврилова з Донеччини пропонуватиме аналіз мовних проблем в історії України у багатонаціональних регіонах «Від Львова до Донецька», Володимир Чумак та Ірина Іванова з Одещини пропонуватимуть підхід до етнополітики радянської влади у 20—30–ті роки крізь призму співіснування (поваги, дружби та конфліктів) в історії України. А Тетяна Грицик iз Херсонщини говоритиме про радянізацію західноукраїнських земель.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>