Дуже швидко пролетіли 12 перших насичених ігрових днів Євро–2012, і вже сьогодні груповий етап добігає кінця. Наша команда разом з опонентами по квартету D закриває цю стадію. Після п’ятничної поразки французам у зустрічі з Англією «синьо–жовтим» потрібна­ лише перемога. Одного ра­зу ми вже долали «левів» — у відборі на ЧС–2010, але було то в матчі, що не мав для англійців турнірного значення. Тепер же — зов­сім інша ситуація, яка вимагає маленького подвигу.

Становище не виглядало б настільки критичним, якби команда Олега Блохіна втримала бодай нічию в грі проти Франції. Проте, судячи з перебігу подій того дня, шансів на це у господарів було обмаль.

У середу, шостий день чемпіонату Європи, другий тур зіграли команди так званої «групи смерті». Нечастий випадок, але навіть після цього жоден із суперників не втратив шансів на вихід до чвертьфіналу — так само, як і не забронював собі достроково місця в наступному раунді. Цікаво, що в цих зустрічах у порівнянні з першим туром наставники команд групи В на чотирьох зробили лише одну зміну в стартових складах — пішов на такий крок голландець Берт ван Марвейк. Утім слави не нажив.

Нинішній «плей–оф» у Національній хокейній лізі вийшов не схожим на традиційні. У фінальній серії зійшлися команди, яких там очікували лише найзатятіші фанати. З іншого боку — «Лос–Анджелес» і «Нью–Джерсі» підтвердили, що регулярний чемпіонат і розіграш Кубка Стенлі сильно різняться.

Кожен українець цей вечір запам’ятає по–своєму. Справжній футбольний уболівальник — двома голами Андрія Шевченка й вольовою перемогою, хтось — багатотисячними натовпами людей у столиці в синьо–жовтому одязі, хтось — неймовірно сяючим від радості обличчям п’ятирічного хлопчика з кадрів трансляції, а хтось — безперервними гудками машин і салютами в себе у дворі ледь не впродовж цілої ночі. Це був той футбол, про який кажуть, що гра забудеться, а результат залишиться. Збірна України на домашньому єврофорумі стартувала яскравою й хвилюючою звитягою над командою Швеції, а Андрій Шевченко ще раз довів свій високий клас і підтвердив, що не збирається задовольнятися роллю шанованого ветерана.

Попри те, що «Ролан Гаррос», на відміну від трьох інших турнірів «Великого шолома», триває не 14, а 15 днів, вчасно завершити змагання в Парижі не вдалося. Причиною став недільний дощ, який не дозволив дограти останній матч — чоловічий фінал між Новаком Джоковичем і Рафаелем Надалем. Тож завершення двобою відбулося вчора по обіді, де сильнішим виявився Надаль.

Сьогодні — вже п’ятий день футбольного єврофоруму, але лише вчора ввечері в боротьбу вступила збірна України. Перший матч на домашньому чемпіонаті, проти шведів, команда Блохіна завершила близько 23.30 понеділка. До цього ж наші тренувалися й стежили за розвитком подій в інших трьох групах. А подивитися там справді було на що.

П’ять років очікування завершилися — і от сьогодні нарешті стартує 14–й чемпіонат Європи з футболу. Втретє континентальний форум приймають одразу дві держави — Україна й Польща.

Потрапляння наших дівчат до фінальної частини гандбольного єврофоруму — справа буденна. Це футболісти можуть пишатися подібним ледве не як найбільшим досягненням у житті. Утім не все так спокійно у вітчизняному ручному м’ячі — головний тренер збірної харизматичний Леонід Ратнер уже тривалий час б’є на сполох.

Зазвичай несподіванки в жіночому тенісі трапляються рідше, ніж у змаганнях чоловіків. Але на нинішньому «Ролан Гарросі», наче потрапивши під вплив грайливого шарму Парижа, найкращі тенісистки продемонстрували вражаючу нестабільність.

Ще кілька років тому темношкірі і, як кажуть, тілисті сестри Уїльямс зі США своїм потужним тенісом наводили жах на переважно тендітних представниць Європи і Ко. Утім останнім часом Серена й Венус помітно здали позиції.