Фахівці Всесвітньої організації охорони здоров'я переглянули нормативи, які існували дотепер, і дійшли висновку, що таблиці, складені більше 20 років тому, грунтувалися переважно на даних малят, які замість материнського молока отримували дитячі суміші, передають «Медновини». Педіатрам добре відомо, що на штучному харчуванні діти набирають вагу швидше, ніж їхні ровесники, які отримують молоко від матері. І оскільки підгрунтям для ВООЗівських нормативів став приріст «штучників», матері цілком здорових «грудничків» отримували необгрунтовані рекомендації щодо докорму своїх дітей сумішами, перегодовували їх, а це, зрештою, в багатьох випадках викликало ожиріння.

За статистикою, в Україні щорічно реєструється близько однієї тисячі онкохворих дітей — медики знаходять злоякісні пухлини у 11-12 відсотків дітей зі 100 тисяч дитячого населення. Що означає потрапити в ті відсотки, на власному досвіді переконався тернопільчанин Микола Кнатюк. Юнаку йде сімнадцятий рік, з них п'ять років він живе з пухлиною в нозі. Неправильний діагноз, а відповідно й лікування, призвели до стрімкого розвитку хвороби. Коли Миколу доправили до дитячого відділення Інституту онкології АМН України, пухлина розрослася настільки, що ногу врятувати не вдалося, незважаючи на всі зусилля медиків. Втім навіть після складної операції та п'ятьох курсів хіміотерапії хлопець, який чекає на протез, не полишає мрії потанцювати на власному випускному вечорi в технікумі.

Сон — цей наймалорухоміший стан, в якому тільки може перебувати людина, — здатний вберегти дітей від зайвих кілограмів незгірш від бігу на свіжому повітрі. Такий досить парадоксальний висновок зробили канадські вчені з Університету Лаваль, які проаналізували дані 422 дітей віком від 5 до 10 років, передають «Медновини». Дослідники під керівництвом Пилипа Шапу визначали масу тіла, зріст і обхват талії у кожного учасника дослідження, а також розпитували батьків про соціально-економічний статус родини, про режим дня та звички їхніх дітлахів.

«Ех, мені б таку струнку фігуру, як у тієї красуні з телевізора. І як вона залишається у гарній формі?» — думки такого плану хоч би раз у житті виникають у кожної жінки. А заразом з'являється ціла купа запитань: чим зірка миє волосся, щоб воно блищало, чим мастить обличчя, щоб не було зморшок, як рятується від застуди, аби не випасти з робочого ритму, на якій дієті скидає зайві кілограми, аби не тільки влізти в улюблену сукню, а й звабити оголеним пупком півкраїни... Відповіді на ці запитання читачі «УМ» зможуть знайти на цій шпальті під рубрикою «Зіркова формула». І для початку — кілька секретів від 19-річної студентки Харківського національного університету сільського господарства Ольги Шилованової, визнаної найвродливішою українкою на цьогорічному конкурсі краси.

Настя змалечку любила танцювати. Талановита дівчинка з Миколаєва швидко вчила складні рухи й не пропускала заняття з тренером, тож у 13 років вона вже була чемпіонкою України з бальних танців. На численних фотографіях, які лишилися з того часу, Настуся щасливо всміхається в об'єктив, схилившись до партнера по вальсу чи танго. Сьогодні вона може хіба що переглядати яскраві знімки і згадувати, як добре було кружляти у величезній залі під звуки Вівальді й ловити на собі захоплені погляди батьків і знайомих. Ще рік тому Настя могла з заплющеними очима продемонструвати такі вправи на втримання рівноваги, що й не кожному спортсмену під силу, а зараз їй не вдається навіть пройтися по рівній лінії — дрижать коліна, часом віднімаються ноги. Школярка через силу виводить криві літери (а колись був чудовий почерк з правильним нахилом, який так хвалили вчителі), має серйозні проблеми з мовленням і координацією рухів. Про те, щоб знову вийти на танцювальний майданчик, дівчинка може тільки мріяти. Рік тому їй поставлили діагноз «розсіяний склероз» (РС). Якщо хворобу пустити на самоплин, через 15 років колишня чемпіонка сяде в інвалідний візок і більше ніколи не зможе пересуватись самостійно. Згідно з даними світової статистики, через 10 років після початку захворювання люди не можуть виконувати звичайну роботу вдома, через 15 років — пересуватися без сторонньої допомоги, а через 20 років — навіть зі сторонньою допомогою.

Дивовижні перипетії журналістської професії: часом шукаєш цікаву людину, доля якої зацiкавила б багатьох читачів. А з'ясовується, що такі люди зовсім поряд. Із Ганною Андріївною Ткачук я познайомилася, коли приїхала на вихідні у рідне село Попільня, що на Житомирщині. Моя співрозмовниця сама мене знайшла: хотіла порадитися як з людиною, близькою до видавничої справи. Адже вона... пише книжку про рідний край. Остаточно жінка вразила мене тим, коли зізналася, що їй 84 роки: які вже, здавалося б, у цьому віці книжки? Одначе, ближче познайомившись iз Ганною Андріївною, зрозуміла, що для ТАКОЇ жінки написати книжку зовсім не проблема. Власне, вона й сама заслуговує окремого видання. Коли я про це подумала, з'ясувалося, що й тут Ганна Андріївна випередила — книжку «Жінка в літах, але не стара» про свою систему оздоровлення вона написала й видала три роки тому!

Доісторичні люди знали, що таке свердло стоматолога. Такий висновок зробили вчені, які брали участь в археологічних розкопках поховання епохи неоліту на території Пакистану, повідомляють «Медновини». Міжнародній групі дослідників вдалося знайти сліди 11 стоматологічних операцій на зубах людей, похованих близько дев'яти тисяч років тому. Автори звіту, опублікованого в журналі Nature, вважають свою знахідку безперечним свідченням того, що в давньому Мергарі існували лікарі, які вміли «ремонтувати» зуби.

Обіцянка про покращення здоров'я, яка лунає з телеекрана, не має бути цяцянкою, стверджують представники британської організації ASA, яка контролює дотримання стандартів рекламної діяльності в країні. За британським законодавством, уся інформація, яку глядач отримує з рекламних роликів, має відповідати дійсності: крем від зморщок повинен справді розгладжувати шкіру обличчя, депілятор — безболісно видаляти небажане волосся, а чудодійні пігулки для схуднення — назавжди викидати з організму зайві кілограми.

Глухі малята — це звичайні діти. Вони так само люблять бігати, танцювати, веселитися і пустувати, експериментувати з різними предметами, будувати, ліпити і малювати. Єдине, що їм не під силу — сприймати й розуміти різноманітні звуки, що їх оточують, тому від самого народження у таких дітей виникають проблеми з інтелектуальним розвитком. Без спеціального навчання глухе маля накопичує тільки ту інформацію, яку може отримати на дотик, на нюх, через зорові та смакові рецептори. Воно не розуміє чужого мовлення, не вміє говорити і, відповідно, не може поставити запитання й отримати відповідь на нього. Проблема полягає насамперед у тому, що батьки дізнаються про діагноз маленьких пацієнтів з великим запізненням, коли дітям вже пора б і почати говорити. Дорослі можуть здогадуватись, що з їхнім малюком «щось не так», але без спеціального обстеження навряд чи дізнаються, що дитина глуха чи близька до цього. Батьків збиває з пантелику здатність дитини відчувати звукові вібрації та реагувати на шум. Тим часом діагностувати глухоту можна навіть у немовлят, стверджує головний дитячий оториноларинголог МОЗ України професор Анатолій Косаковський. Треба тільки мати в пологових будинках спеціальну апаратуру й регулярно проводити огляд новонароджених, як це давно робиться в європейських країнах.

У просторих палатах на 2—4 пацієнти діти лежать разом зі своїми мамами. Як відзначив завідуючий офтальмологічним відділенням лікарні «Охматдит» Юрій Баринов, дитина не може сама лишатися в лікарні, оскільки операція для неї — великий стрес, а відсутність поруч рідних — стрес подвійний. Тож у новому центрі діти не тільки отримують кваліфіковану допомогу спеціалістів, а й з комфортом перебувають у відділенні. Враховуючи те, що сучасна офтальмохірургія — це, по суті, хірургія одного дня, маленьких пацієнтів тримають у відділенні до трьох днів. Цього цілком достатньо, аби підготувати пацієнта до оперативного втручання, прооперувати й проаналізувати результат.