Не було б щастя, так чергове нещастя врятувало! Інакше не скажеш про недавні пригоди 47-річного мешканця села Вовчанське, що в Якимівському районі. Березневого ранку чоловік встав «не з тієї ноги», спіткнувся і впав обличчям на електроплитку, повідомляє Центр пропаганди головного управління МінНС у Запорізькій області. Можете собі лише уявити, наскільки болючим був для людини контакт із розпеченою спіраллю — хата враз наповнилася таким лементом, що до потерпілого збіглися всі сусіди. Оперативно приїхала і карета швидкої допомоги, яка доправила чоловіка до Якимівської райлікарні.

Сьогодні Черкаський обласний кардіологічний центр тулиться у аварійному корпусі, який простояв без капітального ремонту майже сто років і має не найкращі умови для лікування. Але вже до кінця цього року в місті завершиться реконструкція корпусів на базі колишнього санаторію «Сосновий бір», а в першому кварталі наступного року туди переїде вся «сердечна» служба, розкидана сьогодні по різних корпусах обласної лікарні.

Щира посмішка, намертво «приклеєна» до обличчя – не кращий спосіб реагувати на людей та події, які вас дратують чи то просто доводять до кипіння, кажуть німецькі дослідники. А професії, які вимагають від людей постійної ввічливості, просто заганяють працівників у могилу, нагороджуючи людей цілим букетом серцево-судинних захворювань. Особливо це стосується стюардес, продавців та співробітників call-центрів, передають «Медновини».

Слухати музику через навушники, хоч якими б якісними вони були — небезпечно для здоров'я, кажуть науковці. Учені з'ясували, що захоплення аудіо- та МР3-плеєрами викликало погіршення слуху в третини американських підлітків. Відповідно до даних, опублікованих у газеті «Нью-Йорк Пост», 29 відсотків підлітків, які часто слухають плеєр, мають звичку постійно перепитувати співрозмовника під час розмови, а 17 відсотків скаржаться на постійний дзенькіт у вухах. Чому такі проблеми мають саме підлітки, а не дорослі любителі музики?

Дуже прикро, але факт: незважаючи на те, що українські лікарі високо цінуються у світі, і наших «світил» час від часу намагаються переманити закордонні клініки, за своїми технологіями Україна на десятки років відстала від багатьох цивілізованих країн. Скажімо, в Японії практично всі лікарні відмовилися від ведення паперової документації (там кожен пацієнт має електронну карту, куди записуються покази термометра, тонометра, кардіографа та інших приладів), а в більшості наших поліклінік лікарі в очі не бачили електронного термометра, у Сполучених Штатах лікують практично все, що тільки можна (були б лише гроші), а у нас люди потерпають від патологій, з якими вітчизняна медицина не може боротися. І не тому, що немає кому (з фахівцями якраз усе в порядку), а тому, що немає на чому... Узяти хоча б фіксатор — елементарна, здавалося б, річ для лікування онкохворих людей, яка дозволяє опромінювати не весь організм, а конкретну маленьку ділянку, на якій, власне, і виросла пухлина. За кордоном фіксатор давно використовують, у нас же тільки нещодавно з'явився перший такий апарат...

Людмила Жукова — біоенергетик зі світовим ім'ям. У Швеції вона занесена до енциклопедії як видатна цілителька, Всесвітнім біографічним інститутом (США, Північна Каліфорнія) включена до міжнародного довідника «Хто є хто серед ділових жінок і жінок-професіоналів-2002», їй присвоєно диплом «Професійна і ділова жінка» і пам'ятний знак iз визнанням досягнень пані Жукової. Вона — член Української федерації сприяння охороні здоров'я, лауреат міжнародних нагород «Золотий Меркурій», «Європейський Знак якості», ордену «Святої Софії», міжнародної нагороди імені Сократа, академік Української Академії наук, професор, директор медцентру «Енергетика», єдина жінка з України і Європи, яка відзначена Зіркою королеви Вікторїї «За честь, гідність і доблесть».
Про Людмилу, про дар біоенерготерапевта ми не раз писали на сторінках нашої газети. Її здатність діагностувати і лікувати людей дійсно унікальна. Багато хвороб підкоряються Жуковій, серед них такі як гастрит, холецистит, гіпертонія, інсульти та ін. Велика кількість позитивних результатів лікування хворих, проведених Людмилою Жуковою, підтверджені клінічними аналізами, зробленими до і після лікування.
Цього разу з Людмилою Петрівною ми зустрілися у неї вдома. В розмові брав участь Володимир Юрійович Горчаков, доктор біологічних наук, друг, колега пані Людмили. За чаєм ми розмовляли про діяльність Людмили Петрівни, як вона повертає здоров'я людям, більшість з яких вже мало не втратили надію на одужання, про стан медицини в нашій країні...

Не знаю, як кому, а мені добре відома страшна хронічна хвороба під назвою «лінь», тому спортом я ніколи серйозно не займалася. Але коли із наближенням весни традиційно не влізла (заздалегідь у цьому впевнилася) в улюблені літні джинси, то вирішила: слід щось із собою робити. У спортзал iти не дуже хотілося, та й зовсім не їсти я не вмію. А ось пропозиція знайомої піти «потанцювати у басейні» мені сподобалася. Виявляється, аквааеробіка — дуже популярний і ефективний спосіб підготувати тіло до літнього сезону, позбутися болю в спині й забути про цілу низку інших проблем. Такі тренування зараз проводять мало не в кожному басейні в Україні. У Києві — тим паче.

Якщо пропозицію схвалять депутати Європарламенту та міністри ЄС, і рішення щодо заборони потенційно небезпечних термометрів буде прийнято, вже за кілька років традиційні скляні градусники, наповнені ртуттю, зникнуть з ужитку більшості європейців. Заборона буде стосуватися ртутних термометрів для виміру температури тіла, а також кімнатних термометрів, барометрів і приладів для виміру артеріального тиску, передає агенція «Рейтер». Виняток зроблять лише для спеціального устаткування, зокрема для складних медичних приладів, яким на даний момент не можна знайти адекватну заміну.

«Будьте поблажливі до курців, вони проживуть менше, ніж ви», — вуличні плакати з таким несподіваним написом віднедавна можуть побачити мешканці різних міст Бельгії. Ідея спонукати за допомогою іронічної реклами підлітків і молодих людей відмовитися від паління, якомога простіше пояснивши їм шкоду від згубної звички, належить федеральній службі Бельгії з охорони здоров'я населення, передають «Медновини».

Роман Франчук — так звуть лікаря, який майже цілий рік опікувався здоров'ям учасників десятої української експедиції до «шостого континенту». І хоча сам фахівець дуже скромно оцінює свої заслуги, варто зауважити, що від його знань та вправності залежало здоров'я не лише «своїх» зимівників і сезонних вчених, а й іноземних туристів та науковців, які час від часу заходили на станцію в пошуках медичної допомоги. «УМ» давно збиралася порозпитувати пана Франчука про нюанси полярної практики, але нагода випала тільки минулого тижня, коли лікар разом з іншими зимівниками повернувся зі станції «Академік Вернадський» до України і зустрівся з журналістами, друзями й колегами — учасниками попередніх експедицій.