Судові слухання щодо Срітенського храму у Костянтинівці, що на Донеччині, тривають із травня цього року. У жовтні 2015 року храм перейшов до Київського патріархату(УПЦ КП), проте представники Московського патріархату(УПЦ МП) заявили про рейдерський захват храму і подали до суду.

Верховна Рада дала згоду на затримання та арешт судді Дніпровського райсуду Києва Миколи Чауса, якого звинувачують у хабарництві.

Його підозрюють в зловживанні службовим становищем з корисливих мотивів. Раніше Господарський суд Києва визнав недійсними договори між "Запоріжжяобленерго" та "Енергомережею" щодо вимоги боргу за електроенергію, спожиту великими промисловими підприємствами Запорізької області.

Суд прийняв рішення продовжити утримання під вартою Слєпцову, враховуючи його поїздки на непідконтрольну українському уряду територію. Остання така поїздка Слєпцова відбулася 23 червня цього року - він перетнув контрольно-пропускний пункт "Чонгар" на кордоні з анексованим Росією Кримом.

Умеров знає про акцію, заплановану на 3 вересня, але "попросив говорити на ній не тільки про нього, потрібно вимагати припинення репресій в Криму у відношенні громадян України, кримських татар, потрібно голосно заявляти про інших політичних ув'язнених".

Семеро суддів Страсбурзького суду вирішили, що скарга на Україну в даному випадку не є обгрунтованою, оскільки країна не приховувала Скнилівський інцидент і провела повне розслідування катастрофи.

Солом’янський райсуд міста Київ наклав арешт на майно скандального судді Миколи Чауса, проте відмовився арештувати земельну ділянку й авто його матері. Детективи НАБУ стверджують, що майном, записаним на матір, насправді користується Чаус.

Ігорю Гуменюку та Сергію Крайняку, які є фігурантам справи про вибух біля Верховної Ради 31 серпня 2015 року, продовжили арешт на 2 місяці, а обвинувальний акт проти них суд відправив на доопрацювання.

Сутичка сталася через відмову у відводі судді. Адвокати підозрюваних Сергія Крайняка та Ігоря Гуменюка вимагали відвести головуючу суддю. Аргументували тим, що, за їхніми даними, суддя під час окупації Харцизька продовжувала працювати та виносити неправомірні рішення.

Російський суд виніс вирок за статтею "найманство" росіянину, який воював у складі українського добровольчого батальйону "Азов" на території Донбасу.