Знову загострився конфлікт між мешканцями Печерська та інвесторами, які планують звести тут хмарочоси, остаточно перетворивши район на Манхеттен. Більше тисячі городян засвідчили своїм підписом звернення до Київради з проханням скасувати рішення про виділення землі в районі, обмеженому вулицями Кіквідзе, Бастіонної, Білокур та Підвисоцького. Чи будуть вони почуті владою — питання відкрите.

Грандіозна пожежа, внаслідок якої вигоріло десять офісів, розташованих у старовинній будівлі в центрі Тернополя (див. «УМ» від 18 січня), одержала скандальне продовження. Окрім фірм та організацій, які залишились без приміщень та майна взагалі, ще кілька десятків і через тиждень після пожежі не мали можливості поновити роботу, оскільки у приміщенні не було ні електрики, ні водопостачання, ні телефонного та інтернет-зв'язку.

Чергова акція «Знайди собі друга», яку проводить у столиці Гостомельський притулок для тварин, відбулася минулих вихідних у супермаркеті «Зоодім» на Осокорках.

Незвичний подарунок одержали від запорізького ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд» фермери регіону. Цими днями вони можуть приїхати до обласного центру за безплатним товаром, виготовленим з утилізованого сміття, для своїх господарств. Але сміття не простого, а винятково з ялинок. Не секрет, що хвою активно використовують як компост, а на гусячих фермах навіть як вітамінний корм. Ось запоріжці й не дають післяноворічному зеленому добру пропадати.

На перший погляд, ці наміри інакше, як благородними, не назвеш. Адже, з бази «С», розташованої поруч iз Таромським, почали вивозити радіоактивні відходи переробки уранової руди з Придніпровського хімічного заводу, що в Дніпродзержинську. Навіть оперативно проклали залізничну колію, по якій вагони покотилися прямісінько повз оселі мешканців селища. Людей така квапливість стурбувала не на жарт.

За терміновою допомогою до геологів довелося звернутися рівненським архівістам. І зовсім не для консультацій по давніх манускриптах, а від підозр, що семиповерховий будинок Державного архіву в Рівненській області висить... у повітрі. Тріщини у тиньку, відхилення стін від основи, випадання склопакетів, просідання фундаменту змусили архіваріусів запросити фахівців НДІ будівельних конструкцій, які, оглянувши будівлю, запідозрили, що, можливо, вона стоїть над проваллям. Тож, перш ніж розпочинати ремонт приміщення, порадили, насамперед, провести геологорозвідувальні роботи.

Рівно дев'ять місяців знадобилося новій дирекції заповідника «Хортиця», аби отримати історичний документ: Державний акт на право користування землею. Бо датований ще 1987 роком акт «загубився» в затишних кабінетах посадовців, а без цього документа дирекція заповідника була майже безсила у наведенні порядку на землях Хортиці. «Ми виконали свій обов'язок, — сказав міський голова Євген Карташов, передаючи документ запрошеному до мерії гендиректору заповідника Костянтину Сушку.

Із цією родиною мешканка Сарн, що на Рівненщині, Марія Познік живе в одному будинку на дві квартири. Хвалити Бога, того вечора жінка, яка збиралася прилягти відпочити, вчасно помітила дим, що тягнувся з-під підлоги за шафою. Збагнувши, що він виходить з оселі її сусідів, Марія Борисівна побігла до них. Господарів дома не було, однак вхідні двері були незамкнені. Жінка не роздумуючи вбігла в наповнену димом оселю та стала звати трьох сусідських дітей.

Для того щоб монументально увічнити головного персонажа «Дванадцяти стільців» та «Золотого теляти», Жмеринка свого часу мала вельми поважні причини. Як-не-як, а саме його вустами автори прославили невеличке подільське місто, поставивши в один ряд із Парижем та Ріо-де-Жанейро. В дев'яності роки це й було зроблено — в центральній частині Жмеринки з'явилася скульптурна подоба Остапа Бендера.